Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404
Іменем України
09.11.2006
Справа №2-26/12514-2006А
Суддя господарського суду АР Крим Проніна О. Л. розглянувши матеріали адміністративної справи № 2-26/12514-2006А 09.11.2006р. у судовому засіданні, що почалося у 12:00 за участю секретаря судового засідання Котешко Л. Л.,
За участю представників:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Койков Д. Г., довіреність від 16.01.2006р. №02.9-2/20
За участю третьої особи - Лєбєдєва Н. А., довіреність від 30.06.2006р.
За участю прокурора - Куїнджі М. О., посвідчення№05380
ухвалив постанову у 12:25 у справі
За позовом Заступника Прокурора у м. Ялта (м. Ялта, вул. Кірова, 18) в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим (м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114)
До відповідача Ялтинської міської ради (м. Ялта, пл. Радянська, 1)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Закритого акціонерного товариства «Ялтинська кіностудія» (м. Ялта, вул. Київська, 8, кв. 5)
Про визнання недійсним та скасування рішення
Сутність адміністративної справи:
Заступник прокурора у м. Ялта звернувся до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим та просить визнати недійсним та скасувати рішення Ялтинської міської ради №138 від 03.06.2004р. про затвердження експертної оцінки земельної ділянки площею 1,4284 га несільськогосподарського призначення ЗАТ «Ялтинська кіностудія», розташованого у м. Ялта по вул. Севастопольська, 4.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в основу оспорюваного рішення було покладено занижену вартість земельної ділянки, яка була відчужена у подальшому за договором купівлі-продажу, укладеного на підставі такого рішення.
Відповідач на позовних вимогах заперечує та у відзиві на позов зазначив, що оспорюване рішення було прийнято на підставі проведеної ТОВ «Геопроект» оцінки земельної ділянки, яка була визначена на підставі державної експертизи.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 18.07.2006р. по справі №2-26/12514-2006А про прийняття адміністративного позову до провадження, суд залучив у порядку ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ЗАТ «Ялтинська кіностудія».
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у письмових запереченнях на позов пояснила суду, що прокурором та позивачем зроблений помилковий висновок щодо існування певної різниці між оцінкою земельної ділянки, проведеною ТОВ «Геопроект» та Кримським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз, оскільки останнім була проведена будівельно-технічна експертиза, що підтверджується Висновком експерту №1488 від 22.07.2005р. по кримінальній справі №10501110051 та постановою слідчого Прокуратури Красько В. А. від 21.12.2005р. При цьому, згідно висновку №1488 питання щодо правильності визначення ціни земельної ділянки експертами не розглядався.
10.10.2006р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання від відповідача з дійсної справи про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Судом вказане клопотання прийнято до розгляду.
Судом було розглянуто питання щодо спонукання відповідача з дійсного спору до публікації оголошення у печатному органі відомостей щодо оскарження рішення Ялтинської міської ради №138 від 03.06.2004р. у порядку п. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, та суд дійшов висновку, щодо того, що оспорюване рішення є, у розумінні Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спору, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» №02-5/35 від 26.01.2000р., актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки породжує права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Таким чином, судом не вбачається підстав до спонукання відповідача з дійного спору виконати вимоги п. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи відкладався у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, третьої особи та прокурора, суд встановив наступне.
03.06.2004р. Ялтинською міською радою на 20 сесії 24 скликання було прийнято рішення №138 «Про приватизацію земельної ділянки шляхом її продажу ЗАТ «Ялтинська кіностудія», за яким була затверджена експертна грошова оцінка земельної ділянки площею 14284 кв.м. у м. Ялта по вул. Севастопольська, 4 на суму 7 261 877 грн.(без урахування ПДВ) з розрахунку 508,39 грн. за один квадратний метр. Крім того, згідно п. 2 зазначеного рішення, було вирішено продати ЗАТ «Ялтинська кіностудія» зазначену земельну ділянку для будівництва та експлуатації виробництва технологічної бази та здійснення діяльності в області кінематографії.
На підставі зазначеного рішення 06.09.2004р. між Ялтинською міською радою (Продавець) та Закритим акціонерним товариством «Ялтинська кіностудія»(Покупець) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,4284 га, яка знаходиться у постійному користуванні ЗАТ «Ялтинська кіностудія» на підставі Акту на право постійного користування землею серії ІІ-КМ №005092 від 03.10.2001р., виданого Ялтинською міською радою на підстав рішення Арбітражного суду АР Крим від 13.06.2001р. №2-13/3316-2001, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею №165, за ціною, згідно п. 2.1 Договору купівлі-продажу, 7 261 877 грн.
Ціна продажу земельної ділянки була визначена на підставі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки ЗАТ «Ялтинська кіностудія» (м. Ялта, вул. Севастопольська, 4), виконаного ТОВ «Геопроект» з розрахунку 508,39 грн. за один квадратний метр земельної ділянки на дату проведення оцінки - 09.02.2004р.
У подальшому, рішенням Ялтинського міського суду від 30.07.2004р. по справі №2-3054, розглянутого за скаргою ЗАТ «Ялтинська кіностудія» на відмову у здійсненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Сотникової В, П. в посвідченні договорів купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 12,8897 га по вул. Мухіна, 3 та по вул. Севастопольська, 4 у м. Ялта, скарга була задоволена, визнана необґрунтованою відмова приватного нотаріуса Сотникова В. П. в посвідченні договорів купівлі-продажу земельних ділянок, у тому числі й земельної ділянки по вул. Севастопольська, 4 у м. Ялта площею 1,4284 га.
При цьому, судом було встановлено, що вказаний договір був укладений відповідно діючого законодавства, отже не має підстав у розумінні ст. 49 Закону України «Про нотаріат» про відмову у нотаріальному посвідченні такого договору.
Слід зазначити, що згідно відмітки, зазначене рішення Ялтинського міського суду набуло чинності 31.08.2004р.
У подальшому, як вбачається з тексту рішення господарського суду АР Крим від 29.08.2006р. по справі №2-21/10958-2006 за позовом Прокурора у м. Ялта в інтересах держави в особі Ялтинської міської ради до ЗАТ «Ялтинська кіностудія», за участю третьої особи - Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1, 4284 га у м. Ялта по вул. Севастопольська, 4, від 06.09.2004р., зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Сотниковим В. П., реєстраційний номер №1211, а також зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за №85002 від 07.09.2004р.
Зазначеним рішенням господарського суду АР Крим від 29.08.2006р. по справі №2-21/10958-2006 у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Доказів зі скасування рішення або його оскарження сторонами під час розгляду дійсної справи суду не надано.
22.07.2005р. Кримським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз був виконаний висновок №1488 про кримінальній справі №10501110051 (будівельно-технічна експертиза).
Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що 31.05.2005р. до Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз з прокуратури у м. Ялта надійшло доручення на проведення експертизи на підставі постанови від 19.05.2005р. по кримінальній справі №10501110051, на вирішення якої були поставлені наступні питання: Чи правильно у висновку ТОВ «Геопроект» визначена експертна грошова оцінка вартості земельної ділянки площею 1,4284 га, що розташованв у м. Ялта по вул. Севастопольська, 4; яка була реальна ринкова вартість земельної ділянки площею 1,4284 га, розташованого у м. Ялта по вул. Севастопольська, 4, станом на дату оцінки - 09.02.2004р. та станом на дату продажу - 06.09.2004р.
При цьому, згідно висновку перше питання щодо встановлення питання правильності виконаної грошової оцінки, проведеної ТОВ «Геопроект» не входить до компетенції експерта-будівельника.
З матеріалів висновку, проведеного 22.07.2005р. Кримським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз, вбачається, що висновок був виконаний, зокрема, на підставі Методичних рекомендації з виконання будівельно-технічних експертиз (п. 4 довідково-нормативних документів та методичної літератури).
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Насамперед, згідно п. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду в порядку адміністративного судочинства встановлений річний строк позовної давності, який обчислюється від дати, коли особа дізналася про порушення прав або про прийняття неправомірного рішення.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що Прокурору та позивачу було відомо про прийняття рішення вже, як найменш, у травні 2005р., про що свідчить постанова про зупинення кримінальної справи у зв'язку з проведенням експертизи (постанова від 19.05.2005р. слідчого ОВД Красько В. А. по кримінальній справі №10501110051).
Доказів з поважності пропущення строків давності, встановлених ст. 99 КАС України, прокурором та позивачем суду не надано. При цьому, відповідно п. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, якщо на цьому наполягає одна зі сторін зі спору.
Отже, із урахуванням заяви Ялтинської міської ради від 09.10.2006р. вих. №02.9-2/639 про врахування судом при розгляді справи пропущення Прокурором строків позовної давності, позовні вимоги з дійсного спору задоволенню не підлягають.
Крім того, щодо суті правового обґрунтування заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Посилаючись на неправомірні дії відповідача з дійсного спору, які знайшли своє відображення в прийнятті оспорюваного рішення, прокурор у позовній заяві стверджує, що грошова оцінка за звітом ТОВ «Геопроект» різниться з оцінкою, встановленою висновком експерту №1488 по кримінальній справі №10501110051 від 22.07.2005р.
Проте, необхідно зауважити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процессом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель, регулюються, зокрема, спеціальним Законом України «Про оцінку земель».
Згідно ст. ст. 1, 5, 13,19 Закону України «Про оцінку земель»з метою продажу земель державної та комунальної форми власності проводиться експертна грошова оцінка земель на основі таких методичних підходів: капіталізація чистого операційного або рентного доходу від використання земельних ділянок; порівняння цін продажу подібних земельних ділянок; врахування витрат на земельні поліпшення, у порядку та згідно положень цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» та інших нормативно-правових актів, за результатами проведення якої складається звіт.
Отже, наданий експертний висновок від 22.07.2005р. №1488 не відповідає по формі складення та за методом оцінки вимогам закону.
Тобто, суд критично ставиться до наданого висновку №1488 від 22.07.2005р., оскільки в його основу був покладений методологічний метод порівняння аналогів із посиланням на Указ Президента України «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» від 19.01.1999р. №32, у той час як посилання на підзаконні нормативні акти, якими встановлюються рекомендаційні норми проведення оцінки земельних ділянок щодо вибору найбільш привабливого методу, не відповідає вимогам діючого законодавства у випадку, якщо був вибраний інший метод, ніж встановлений законом.
Додатково суд звертає увагу на те, що оцінка ТОВ «Геопроект» була проведена без урахування податку на додану вартість, про що було окремо зазначено у звіті ТОВ «Геопроект» про експертну грошову оцінку земельної ділянки ЗАТ «Ялтинська кіностудія», розташовану у м. Ялта по вул. Севастопольська, 4.
При визначенні вартості зазначеної земельної ділянки за висновком №1488 від 22.07.2005р. вартість земельної ділянки була визначена із урахуванням податку на додану вартість (20% від визначеної суми вартості земельної ділянки).
Таким чином, при виключенні із суми вартості земельної ділянки у м. Ялта по вул. Севастопольська, 4 площею 1, 4284 га суми ПДВ, сума вартості, встановлена Кримським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз, земельної ділянки менш ніж сума, встановлена ТОВ «Геопроект» та різниця (7 261 877 грн. - 6578524,8 грн. (сума вартості земельної ділянки за висновком від 22.07.2005р. №1488 за винятком ПДВ) складає 683 352,20 грн.
Слід зазначити, що ні Прокурором, ні позивачем з дійсної справи не надано доказів з набрання чинності вироку суду по кримінальній справі за наслідками розгляду справи судом , порушеною прокуратурою м. Ялта стосовно посадових осіб Ялтинської міської ради, на яке прокурор посилається в позовній заяві, тобто не надано доказів, які у розумінні п. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України мали б свідчити про неправомірність дій посадових осіб відповідача з дійсного спору при винесенні оспорюваного рішення, укладенні договору купівлі-продажу від 06.09.2004р., тощо. У зв'язку з чим, суд вважає недоведеними твердження прокурора та позивача щодо заниження вартості відчуженої земельної ділянки, договір купівлі-продажу якої був укладений за оспорюваним рішенням.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язанні діяти тільки на підставі та в межах компетенції.
При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За такими обставинами, позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю факту порушення Ялтинською міською радою вимог закону при прийнятті оспорюваного рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 09.11.2006р.
Повний текст постанови складений та підписаний 15.11.2006р.
Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161- 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Проніна О.Л.