Постанова від 30.11.2006 по справі 10995-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 314

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.11.2006

Справа №2-2/10995-2006А

За позовом КСП Агрофірма «Південнобережна» (98609,м. Ялта, вул. Халтуріна, 43).

до Лівадійської селищної ради (98655, м. Ялта, смт.Лівадія, вул. Батуріна, 8)

Про визнання не чинним рішення, стягнення збитків у сумі 1 816 363грн. 92коп.

Суддя Толпиго В.І.

при секретарі Калініної О.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Робено представ. доруч. у справі.

Від відповідача - Нестеренко ю/к доруч. у справі.

Сутність спору:

Позивач - КСП Агрофірма «Південнобережна» звернувся у Господарський суд АРК з позовом до відповідача - Лівадійської селищної ради про визнання не чинним рішення Лівадійської селищної ради від 24.12.2003р. № 32 «Про припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 2,5810га КСП Агрофірмі «Південнобережна» та про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1816363грн. 92коп.

Вимоги мотивовані тим, що позивач є користувачем земельної ділянки площею 2,5810га у смт.Ореанда. 17.9.2003р. голова Лівадійської селищної ради звернувся з проханням розглянути питання про добровільну відмову від земельної ділянки площею 2,5 га у районі гори «Хрестова» і передачі її у землі запасу. Звернення було розглянуто на загальних зборах агрофірми і було ухвалено рішення про передачу землі площею 2,5 га у районі гори «Хрестова» у смт. Курпати в землі запасу селищної ради за умови компенсації вартості посадочного матеріалу, що висаджений на даній землі і належить агрофірмі на праві власності. Проте без вирішення питання про компенсацію, а отже без згоди позивача, відповідач припинив право користування земельною ділянкою площею 2,5810га, перевів названу земельну ділянку в землі запасу Лівадійської селищної ради. У зв'язку з тим, що відповідач припинив право користування землею площею 2,5810га, збитки склали суму 1816363грн.92коп.

Відповідач пояснив суду, що припинення права користування земельною ділянкою площею 2,5810га було проведено оспорюваним рішенням на підставі протоколу зборів співвласників земельних і майнових паїв КСП «Агрофірма «Південнобережна» від 14.11.2003р., та просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

У силу ст.19 Конституцію України органи державної владі та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та Законами України.

Припинення прав на землю закріплене в розділі 22 Земельного кодексу України, в якому визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (ч.1п.«а».ст. 141 Земельного кодексу).

Добровільна відмова - це самостійне волевиявлення землекористувача від наданого йому суб'єктивного права використовувати земельну ділянку і волевиявлення про відмову від права землекористування повинно бути оформлено у вигляді письмової заяви про добровільну відмову від права власності або постійного користування землею.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. (ч.3 ст. 142 Земельного кодексу України)

Повісткою - викликом, направленим судом в адресу відповідача 02.11.2006р. суд зобов'язав відповідача представити докази добровільної відмови позивача від земельної ділянки площею 2,5810га, та представити все наявні документи, що стосуються земельної ділянки площею 2,5810га.

Відповідач не представив до суду заяву позивача про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 2,5810га у смт. Ореанда, тоді як ст. 142 Земельного кодексу України передбачає обов'язкову наявність такої заяви.

Протокол зборів співвласників земельних і майнових паїв КСП «Агрофірма «Південнобережна» від 14. 11.2003р. суд не може визнати заявою про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, оскільки по перше - це протокол зборів, а не заява, по друге - він не містить відомостей про наявність згоди на відмову від права користування землею, а саме у силу вимоги Земельного кодексу України повинна мати місце добровільна відмова від права на земельну ділянку, по третє - згідно протоколу зборів від 14.11.2003р, співвласники земельних і майнових паїв КСП «Агрофірма «Південнобережна» ухвалили передати в землі запасу Лівадійської селищної ради земельну ділянку площею 2,5га, розташовану у смт. Курпати за умови компенсації вартості посадочного матеріалу висадженого на даній земельній ділянці, тобто передача земельної ділянки площею 2,5га в землі запасу могла мати місце лише при позитивному рішенні питання про компенсацію вартості посадочного матеріалу.

Як пояснив представник відповідача, рішення про припинення у позивача права користування земельною ділянкою від 24.12.2003р. № 32 було прийнято на підставі протоколу від 14.11.2003р., тобто того, у якому було обумовлено умову передачі земельної ділянки в землі запасу і відповідач зобов'язаний був розглянути цю умову і дати оцінку пропонованій умові.

Оскільки не було від позивача заяви про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, а питання про передачу земельної ділянки площею 2,5га в землі запасу Лівадійської селищної ради розглядалося КСП Агорофірма «Південнобережна» лише за умови компенсації вартості витрат посадочного матеріалу, отже не було і волевиявлення позивача про відмову від права постійного користування земельною ділянкою і відповідно у відповідача не було правових підстав для прийняття оспорюваного рішення про припинення позивачеві права користування земельною ділянкою.

Слід також відзначити, що відповідач приймаючи рішення № 32 від 24.12.2003р. послався на ст. 143 Земельного кодексу України, яка передбачає підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку і одночасно в цьому ж рішенні є посилання на попередню згоду на припинення права користування, тоді як відповідно до вимог Земельного кодексу України порядок примусового припинення права користування земельними ділянками і порядок припинення права користування земельною ділянкою при добровільній відмові різний, різні і наслідки припинення права користування земельною ділянкою.

Доказів наявності підстав для примусового припинення позивачеві права користування земельною ділянкою площею 2,5810га у смт.Ореанда, відповідач до суду не представив.

Далі, в протоколі зборів співвласників земельних і майнових паїв від 14.11.2003р. вказувалося про передачу в землі запасу Лівадійської селищної ради земельної ділянки, розташованої у смт. Курпати площею 2,5га за умови компенсації вартості посадочного матеріалу, а по рішенню № 32 від 24.12.2003р. 17 сесії 24 скликання КСП Агрофірма «Південнобережна» припинено право користування земельною ділянкою площею 2,5810га у смт. Ореанда.

Все вищеперелічене підтверджує невідповідність рішення 17 сесії 24 скликання від 24.12.2003р. № 32 Земельному кодексу України, цьому рішення підлягає визнанню недійсним.

У частині стягнення збитків в сумі 1816363грн. 92коп.позов слід залишити без розгляду, оскільки від позивача відповідно до п.5.ст. 155 КАС України надійшло клопотання про відкликання позовної заяви у даній частині.

У засіданні суду, що відбулося 30 листопада 2006р. були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 05.12..2006р.

Керуючись ст.ст. 94, п.5 ст.155,158,160, 161,163,186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Рішення 17 сесії 24 скликання Лівадійської селищної ради від 24.12.2003р. № 32 «Про припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 2,5810га КСП Агрофірмі «Южнобережная» визнати недійсним.

3. Стягнути з Лівадійської селищної ради (м. Ялта,смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8) на користь КСП агрофірма «Южнобережная» ( м. Ялта, вул. Халтуріна, 43) 3грн.40коп. держмита.

4. У частині стягнення збитків в сумі 1816363грн.92коп. позов залишити без розгляду.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.

Попередній документ
399935
Наступний документ
399937
Інформація про рішення:
№ рішення: 399936
№ справи: 10995-2006А
Дата рішення: 30.11.2006
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Органом місцевого самоврядування