30.07.2014 року Справа № 29/5005/10837/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)
судців: Павловського П.П., Кузнецова В.О.,
при секретарі судового засідання: Петровська А.В.,
ліквідатор: Вербицький О.В., свідоцтво НОМЕР_1 від 18.04.13;
Інші учасники провадження по справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014р. у справі №29/5005/10837/2012
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області
до боржника Дочірнього підприємства "КУМ-122" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання грошових вимог,
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014р. у справі №29/5005/10837/2012 (суддя Полєв Д.М.) скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області №6760/10/16 від 29.05.2014р. на дії ліквідатора - відхилено.
Вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дочірнього підприємства "КУМ-122" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області у розмірі 200 160,07 грн. - визнано.
Вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дочірнього підприємства "КУМ-122" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, із заборгованості з витрат на доставку пільгових пенсій за квітень 2014р. у розмірі 303,92 грн. - відхилено.
Мотивуючи правові підстави визнання чи відхилення грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, господарський суд першої інстанції виходив з наявності в матеріалах справи доказів належності цих грошових вимог до числа поточних. Відповідно ж до вимог ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, не виникає.
В свою чергу, відхилення скарги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на дії ліквідатора обґрунтовано її безпідставністю, з огляду на те, що надання заперечень на вимоги кредитора є безпосереднім правом ліквідатора, передбаченим Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погодившись з вищевказаною ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області оскаржила її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального права, у зв'язку з чим за результатами апеляційного перегляду просить ухвалу від 01.07.2014р. - скасувати та прийняти у справі нову ухвалу про зобов'язання ліквідатора Вербицького О.В. визнати кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за квітень 2014р. в розмірі 303,92 грн. та збільшену загальну суму кредиторських вимог станом на 01.05.2014р. в сумі 200 463,99 грн.
Зокрема, апелянт наполягає на тому, що припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з моментом відкриття ліквідаційної процедури не пов'язується.
З іншого боку, у відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Вербицький О.В. викладені в останній заперечення повністю відхиляє, вважає висновки місцевого господарського суду обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на правовій позиції Верховного Суду України.
Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2014р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, слухання справи призначено у судовому засіданні на 30.07.2014р.
У судовому засіданні 30.07.2014р. ліквідатор заперечення проти доводів апеляційної скарги підтримав повністю.
Апелянт наданим йому правом участі у судовому засіданні не скористався, проте, надіслав письмове клопотання про розгляд справи без його участі.
Беручи до уваги, що неявка апелянта не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, матеріали справи є достатніми для повного та об'єктивного вирішення спору, а також враховуючи обмеження строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду п'ятнадцятиденним терміном, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності скаржника, за наявними у справі матеріалами.
Отже, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, розглянувши наявні у справі матеріали, а також, заслухавши пояснення присутніх під час розгляду апеляційної скарги учасників судового процесу, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне:
Провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "КУМ-122" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2012р. за заявою УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу відповідно до процедури, передбаченої ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Вербицького О.В.
13.05.2014р. Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу до господарського суду першої інстанції та арбітражного керуючого Вербицького О.В. подано заяву за вих.№5665/10/16 від 30.04.2014р. про визнання кредиторських вимог на суму 200 463,99 грн. Проте, відповідно до повідомлення ліквідатора - арбітражного керуючого Вербицького О.В. за вих.№02-02-01/363 від 26.05.2014р., ним розглянуто та визнано частково грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, а саме, в сумі 200 463,99 грн. Решту вимог - відхилено, з огляду на безпідставність їх нарахування кредитором за період часу після порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "КУМ-122" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція".
29.05.2014р. Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу до місцевого господарського суду подано скаргу №6760/10/16 на дії ліквідатора Вербицького О.В. з приводу відхилення останнім зазначених вище кредиторських вимог.
За результатами розгляду грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу на суму 200 463,99 грн. та скарги №6760/10/16 від 29.05.2014р. на дії ліквідатора Вербицького О.В., господарським судом Дніпропетровської області прийнято ухвалу від 01.07.2014р., саме яка і є предметом апеляційного перегляду.
Отже, розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014р., колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011р. №4212-VI, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, виходячи з дати прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом, заходи ліквідаційної процедури по даній справі повинні здійснюватись у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. (далі - Закон).
Частиною першою ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Отже, як вбачається з наявних у справі матеріалів, ліквідатором банкрута відхилено грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу на суму в частині, що складається із заборгованості з витрат на доставку пільгових пенсій за квітень 2014р., тобто, за період часу після визнання боржника банкрутом (постанова від 17.01.2013р.).
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу на спірну суму 303,92 грн., нараховані за період з квітня 2014р., не є поточними в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Обґрунтованим апеляційна інстанція вважає також відхилення господарським судом скарги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на дії ліквідатора щодо відмови в задоволенні зазначених вище грошових вимог, з огляду на те, що надання заперечень на вимоги кредитора є безпосереднім правом ліквідатора, передбаченим Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В той же час, твердження апелянта з приводу того, що місцевим господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення не враховано той факт, що припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з моментом відкриття ліквідаційної процедури не пов'язується, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що суперечать усталеній судовій практиці Верховного Суду України та Вищого господарського суду України.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, спірна сума вимог була нарахована Фондом як невідшкодовані боржником витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №2), а також "пункту "а" цієї ж статті (список №1).
Відповідно до приписів п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №2) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого нормами ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначені, як об'єкт оподаткування для платників збору відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Нормами ж п.2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що, відповідно до норм ст.38, ч.2 ст.41 Закону про банкрутство, з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування, а у банкрута не виникає жодних нових зобов'язань.
(Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в своїх постановах від 13.05.2014р. та від 27.05.2014р. у справі №5021/321/12, від 18.03.2014р. у справі №6/108-09, а також, Вищий господарський суд України у справі №Б26/161-09 від 16.07.2014р.)
У підсумку колегія суддів враховує той факт, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальним Законом, що регулює провадження у справах про банкрутство, в т.ч. і щодо визначення грошових зобов'язань боржника, підстав їх виникнення, строків виконання і погашення, а також, порядку пред'явлення грошових вимог до боржника, тому посилання скаржника в апеляційній скарзі на норми прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.2 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованими.
Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014р. у справі №29/5005/10837/2012 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.07.2014р.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя П.П. Павловський
Суддя В.О. Кузнецов