"21" липня 2014 р.Справа № 916/1873/14
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Н.В. Комендатенко
за участю представників:
від позивача - Корой Д.І.,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - Недяк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Фреш" до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України „Укрпрофоздоровниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", про визначення порядку користування земельною ділянкою, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Фреш" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України „Укрпрофоздоровниця" про визначення порядку користування земельною ділянкою, за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, на якій розташована належна позивачу нежитлова будівля загальною площею 1566,0 кв.м, основною площею 880,8 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
ТОВ „Торгова фірма „Фреш" є власником нежитлової будівлі загальною площею 1566,0 кв.м, основною площею 880,8 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, на підставі свідоцтва про право власності серії САЕ №418659, яке видане 04.08.2011 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради. Право власності Товариства зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг №36878157 від 21.12.2012 р. виданий КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості".
Між тим позивач вказує, що земельна ділянка загальною площею 97675 кв.м за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, на якій знаходиться вищевказане нерухоме майно, надана в користування курорту „Лермонтовський" на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих №118 від 06.02.1956 року.
Так, 28.02.2013 р. позивачем було подано до Одеської міської ради лист (вх.№ 02-03-10/169) та необхідні документи з метою оформлення землекористування на ділянку за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2.
У березні 2012 року ПП „Фортуна" було підготовлено технічний звіт про топографо-геодезичні роботи по зйомці земельної ділянки за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, до якого в свою чергу увійшли: пояснювальна записка; технічне завдання; ситуативна схема; картограма виконаних робіт; схема планово-висотної опори; відомість вирахування координат точок теодолітних ходів; відомість координат; відомість обробки та врівноваження тригонометричного нівелювання; акт перевірки та приймання робіт. При цьому позивач вказує, що 06.06.2013 р. топографо-геодезична зйомка для подальшого оформлення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, прийнята геодезичною службою м. Одеси.
До того ж листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-21/368-0902 від 19.06.2013 р. позивача було повідомлено про те, що звернення Товариства розглянуто й для підготовки відповідного проекту рішення Одеської міської ради ліцензованій землевпорядній організації необхідно розробити й подати до управління додаткові технічні матеріали й документи.
Листом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-11/774-128оп від 18.04.2014 року було погоджено надання в оренду ТОВ „Торгова фірма „Фреш" земельної ділянки за адресою: провулок. Лермонтовський, 2, для експлуатації та обслуговування готельного комплексу, зокрема, за умови узгодження з ПрАТ „Укрпрофоздоровниця".
З огляду на зазначене, 17.04.2014 року позивач листом (вх. №1081) звернувся до ПрАТ „Укрпрофоздоровниця" з проханням погодження меж земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні Товариства. Однак, за ствердженнями позивача, відповіді на зазначений лист позивачем не отримано.
Разом з тим позивач вказує, що з огляду на положення ст. 120 ЗК України, право користування відповідачем частиною земельної ділянки за адресою: м. Одеса, провулок. Лермонтовський, 2, на якій розташоване належне позивачу нерухоме майно, припинилось та у свою чергу перейшло до Товариства без зміни цільового призначення. Так, з огляду на те, що між сторонами не визначено порядку користування та не погоджені межі даної земельної ділянки, позивач вважає, що є підстави для визначення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне Товариству нерухоме майно.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2014 р. позовну заяву ТОВ „Торгова фірма „Фреш" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1873/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.
01.07.2014 р. відповідачем було подано до господарського суду Одеської області клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця". В обґрунтування вказаного клопотання заявник послався на те, що предметом спору є право користування частиною земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" ПрАТ „Укрпрофоздоровниця", тому рішення суду з даного спору вплине на права та інтереси вказаного санаторію.
Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2014 року до участі у справі № 916/1873/14 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця".
Третя особа проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 72-76), посилаючись при цьому на те, що реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне переходу права користування земельною ділянкою під нею. Так, на думку третьої особи, перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості можливе виключно на підставі договору відчуження.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, який було надіслано до суду електронною поштою.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.
На підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих №118 від 06.02.1956 року, земельна ділянка загальною площею 97675 кв.м за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, була надана в користування курорту „Лермонтовський".
На підставі свідоцтва про право власності серії САЕ №418659, виданого 04.08.2011 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, ТОВ „Торгова фірма „Фреш" є власником нежитлової будівлі загальною площею 1566,0 кв.м, основною площею 880,8 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2. Право власності за вказаним Товариством зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг №36878157 від 21.12.2012 р. виданий КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості".
Так, за ствердженнями позивача, згідно до положень ст. 120 ЗК України право користування відповідачем частиною земельної ділянки за адресою: м. Одеса, провулок. Лермонтовський, 2, на якій розташоване належне позивачу нерухоме майно, припинилось та у свою чергу перейшло до Товариства без зміни цільового призначення. Оскільки між сторонами не визначено порядку користування та не погоджені межі даної земельної ділянки, позивач вважає, що є підстави для визначення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне Товариству нерухоме майно.
28.02.2013 р. позивачем було подано до Одеської міської ради лист (вх.№ 02-03-10/169) та необхідні документи з метою оформлення землекористування на ділянку за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2.
У березні 2012 року ПП „Фортуна" було підготовлено технічний звіт про топографо-геодезичні роботи по зйомці земельної ділянки за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, що містить: пояснювальну записку; технічне завдання; ситуативну схему; картограму виконаних робіт; схему планово-висотної опори; відомість вирахування координат точок теодолітних ходів; відомість координат; відомість обробки та врівноваження тригонометричного нівелювання; акт перевірки та приймання робіт. При цьому позивач вказує, що геодезичною службою м. Одеси прийнята 06.06.2013 р. топографо-геодезична зйомка для подальшого оформлення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2.
Листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-21/368-0902 від 19.06.2013 р. позивача було повідомлено про те, що звернення Товариства розглянуто й для підготовки відповідного проекту рішення Одеської міської ради ліцензованій землевпорядній організації необхідно розробити й подати до управління додаткові технічні матеріали й документи.
Листом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-11/774-128оп від 18.04.2014 року було погоджено надання в оренду ТОВ „Торгова фірма „Фреш" земельної ділянки за адресою: провулок. Лермонтовський, 2, для експлуатації та обслуговування готельного комплексу, зокрема, за умови узгодження з ПрАТ „Укрпрофоздоровниця".
З огляду на зазначене, 17.04.2014 року позивач листом (вх. №1081) звернувся до ПрАТ „Укрпрофоздоровниця" з проханням погодження меж земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні Товариства. Однак, за ствердженнями позивача, відповіді на зазначений лист позивачем не отримано.
Згідно ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент оформлення позивачем права власності на об'єкт нерухомості на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).
Аналогічні положення закріплені в ст. 377 Цивільного кодексу України, за якою до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 120 ЗК України, 377 ЦК України, положення вказаних Кодексів не передбачають автоматичного переходу права власності на земельну ділянку у зв'язку з переходом права власності на розташовані на ній будівлі чи споруди і не передбачає звільнення від здійснення передбаченої законом процедури оформлення такого права. При цьому вирішальним у даному випадку є встановлення судом самих умов і обсягу прав, що були у попереднього землекористувача спірної ділянки.
Так, судом було зобов'язано позивача надати копію свідоцтва про право власності від 21.10.2010 р. серії САЕ № 072493 та документи, які були підставою для видачі свідоцтва про право власності серії САЕ №418659 від 04.08.2011 р., за яким позивач здійснив реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості на спірний земельній ділянці. Однак, вказані вимоги суду позивачем не були виконані у зв'язку з відсутністю зазначених документів у позивача.
Разом з тим, як випливає з матеріалів справи, належний позивачу на праві власності об'єкт нерухомості за адресою: м. Одеса, провулок. Лермонтовський, 2 є одним з корпусів клінічного санаторію „Лермонтовській". Проте, в матеріалах справи відсутні документи, які б посвідчували обсяг прав попереднього власника вказаного об'єкту нерухомості, право власності на який перейшло до позивача, також відсутні й відповідні угоди про відчуження цього об'єкту нерухомості, яка з урахуванням положень ст. 120 ЗК України, 377 ЦК України мала б визначити обсяг і умови користування землею попереднім власником.
За приписами ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
В силу ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Отже, право користування (в т.ч. на праві оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості виключно за умови, що в момент їх відчуження у попереднього власника таке право було і воно належним чином посвідчено.
До того ж відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Між тим судом не встановлено наявність рішень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі у користування земельної ділянки, на якій розташовано належний позивачу об'єкт нерухомості, ані попередньому власнику, право власності на цей об'єкт від якого перейшло до позивача, ані останньому.
Отже, позивачем не було надано до суду жодних доказів на підтвердження набуття ним права користування земельною ділянкою за адресою: провулок. Лермонтовський, 2. В свою чергу такі обставини унеможливлюють визначення порядку користування вказаною земельною ділянкою за відсутністю доказів набуття позивачем такого права землекористування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Фреш" не відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, тому не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Фреш" до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України „Укрпрофоздоровниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", про визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2014 р.
Суддя Петров В.С.