Справа № 152/565/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Гаврищук А.В.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
23 липня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про перерахунок пенсії , -
31.03.2014 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 11.06.2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 11.06.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2012 року навчається на денному відділенні Студії по підготовці акторських кадрів при Національному заслуженому академічному ансамблю танцю України ім. П. Вірського за спеціальністю - артист балету.
З 07.05.2009 року по вересень 2013 позивач отримував пенсію по втраті годувальника, як дитина яка продовжує навчатися, у зв'язку із смертю батька.
У вересні 2013 року мати позивача звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області із заявою про продовження виплати пенсії, оскільки її син продовжує навчатись, на що отримала відмову, у зв'язку з тим, що Студія при НЗААТУ ім. Вірського не є закладом в галузі освіти не має рівня акредитації.
На думку позивача такі дії Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області є протиправними, що стало причиною звернення до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку позашкільних навчальних закладів та закладів з позашкільної роботи з дітьми, а також закладів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку позашкільних навчальних закладів та закладів з позашкільної роботи з дітьми, а також закладів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету" Студія при НЗААТУ ім. Вірського відноситься до переліку позашкільних навчальних закладів та заходів з позашкільної роботи з дітьми, а також закладів та заходів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету.
Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, колегія суддів робить висновок про те, що критеріями для призначення пенсії по втраті годувальника є те, що позивач є особою, що не досягла 23 річного віку, навчається в закладі професійно-технічної освіти, видатки на який здійснюються з державного бюджету та втратила годувальника.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що Пенсійним фондом попередньо було здійснено призначення та виплату позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які обгрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г.
Смілянець Е. С.