Справа №668/5845/14-к
29.07.2014 року м. Херсон
Суворовський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурорів: ОСОБА_3
Марченкової ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Херсона, кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, неповнолітніх утриманців не маючого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1 ;
раніше судимого:
- вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 22.01.2002 р. за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі (звільнення 31.05.2005 р. - ЗУ «Про амністію»);
- вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 21.07.2010 р. за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі (звільнений умовно-достроково 19.11.2012 р. строком на 1 рік 5 місяців 3 дні);
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_6 24.03.2014 р. близько 11:20 годин, перебуваючи на полі між АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, відкрито, без застосування фізичного насильства, викрав особисте майно потерпілої ОСОБА_7 , а саме: дві золоті сережки, вагою 3 грами, вартістю 1500 грн.; одну золоту сережку, вагою 1 грами, вартістю 700 грн.; золоту каблучку, вагою 3 грами, вартістю 1500 грн.; золоту печатку, вагою 1 грам, вартістю 600 грн.; чим спричинив останній матеріальної шкоди на загальну суму 4300 грн.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в повідомленій підозрі визнав в повному обсязі, розкаявся у вчиненому. Дав показання про те, що 24.03.2014 р. близько 12:00 годин повертався додому через поле між ІІІ та ІV Таврійськими мікрорайонами. Йому зателефонувала "цивільна дружина" та сказала, що необхідно дитяче харчування для дитини. У нього виник раптовий умисел на заволодіння майном жінки, яку він побачив неподалік себе. Підійшов до неї та примусив зняти золоті вироби, що вона і зробила. Викрав у потерпілої три золоті сережки та дві золоті каблучки. Викрадене майно цього ж дня продав невідомому на Центральному ринку в м. Херсоні, а гроші витратив на потреби сім'ї та малолітньої дитини.
При призначенні покарання просив врахувати причини, які спонукали його до вчинення злочину, а саме: тяжке матеріальне становище, та призначити мінімальне покарання.
Оскільки обвинувачений визнав свою вину, сумніву в істинності та добровільності його позиції не має, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі. З'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також йому роз'яснено, що він в такому випадку позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, розглянув провадження за правилами, передбаченими даною нормою.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, який характеризується задовільно, офіційно не працевлаштований, злочин вчинив під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім виром суду, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, за які має непогашені судимості, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було, до обставин, що пом'якшують покарання суд відносить повне визнання свої вини та щире каяття.
Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, пов'язане з позбавленням волі, що буде достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 21.07.2010 р. і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_6 , а саме: з 08.04.2014 р.
Запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Позовну заяву потерпілої ОСОБА_7 залишити без розгляду у зв'язку з неявкою останньої в судове засідання (а.п. 6).
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона з урахуванням обмежень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
СуддяОСОБА_1