Справа № 758/7479/14-ц
09 липня 2014 року суддя Подільського районного суду м.Києва Шаховніна М. О., розглянувши питання відкриття провадження у справі за заявою Комунального підприємства "Галицьке Подільського району міста Києва" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
Комунальне підприємство "Галицьке Подільського району міста Києва" звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Дослідивши матеріали заяви, у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмови, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із доданих до заяви про видачу судового наказу документів вбачається спір про право.
Згідно роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. N 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник просить стягнути з боржників заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 2 787 грн. 78 коп., що виникла станом на 01.06.2014 року, однак до заяви додаються розрахунки сум заборгованості, які є необґрунтовані та з розрахунку заборгованості вбачається пропуск позовної давності, оскільки на період червня 2013 року вже нарахований борг боржникам у сумі 120 грн. 12 коп., однак розрахунків даної суми не надано та не зазначено період її нарахування. Крім того, заявник не обґрунтував свої вимоги та не надав документи, що підтверджують правильність і безспірність розрахунків. Визначений розмір потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
З огляду на те, що із доданих до заяви про видачу судового наказу документів вбачається спір про право, суддя приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу та про необхідність повернення заяви заявнику.
Згідно ч. 2 ст. 99 ЦПК України, у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
Керуючись п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. N 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» ст. 99, 100, 210, 293 ЦПК України, суддя
Комунальному підприємству "Галицьке Подільського району міста Києва" відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Роз"яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
СуддяМ. О. Шаховніна