04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" липня 2014 р. Справа№ 910/5702/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Пашкіної С.А.
Баранця О.М.
при секретарі: Богатчук К.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Лебедєв Ю.В.
від відповідача - Уманська О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року (суддя Головіна К.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"
до Комунального підприємства по утриманню житлового
господарства "Житлорембудсервіс"
про стягнення 1279467,49 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року по справі №910/5702/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Київгаз" 1129006 грн. 02 коп. - основної заборгованості, 47332 грн. 58 коп. - пені, 14136 грн. 92 коп. - 3% річних, 46920 грн. 95 коп. - інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 29.07.2014 року.
28 липня 2014 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшли пояснення по справі.
29 липня 2014 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.
В судове засідання 29.07.2014 року з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
13 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" (балансоутримувач) укладено договір №1300803 на постачання газу (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язується забезпечити в інтересах балансоутримувача транспортування (доставку) природного газу (надалі - газ) для комунально - побутового споживання населення, а балансоутримувач зобов'язується забезпечити безперервне надання газу в якості комунальної послуги населенню (мешканцям) - наймачам (орендарям, власникам) квартир, іншим особам, які зареєстровані в житловому приміщенні (квартира, комунальна квартира, гуртожиток), та своєчасно здійснити оплату постачальнику вартості спожитого мешканцями газу в термін та на умовах, передбачених цих договором.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що порядок та умови надання балансоутримувачем газу мешканцям в якості комунальної послуги й збору комунальних платежів здійснюється на договірній основі між ними із дотриманням норм чинного законодавства України та діючих в місті Києві розпоряджень Київської міської державної адміністрації.
Згідно з п.п. 3.2., 3.3. Договору постачальник до 27-го числа звітного місяця складає та надсилає управителю зведений Акт обсягів переданого управителю газу для побутових потреб, в якому відображається загальна вартість поставленого управителю газу, з урахуванням всіх пільг та субсидій мешканців та показників побудинкових та поквартирних лічильників. Вказаний Акт є основою для проведення розрахунків з постачальником.
Протягом 5-ти робочих днів з дня отримання Акту управитель розглядає, підписує його та повертає один примірник постачальнику.
Згідно з пунктом 5.1 Договору балансоутримувач зобов'язується за власні кошти забезпечувати мешканців бланками єдиних розрахункових документів платників комунальних послуг, в яких, зокрема, повинні зазначатись: розміри щомісячної плати за природний газ, що споживається кожним мешканцем - власником особистого рахунку відповідного помешкання (квартири), кількість жильців, суми наданих законодавством пільг та субсидій.
Відповідно до пункту 5.2 Договору якщо балансоутримувач користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, балансоутримувач зобов'язується забезпечувати збір та надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців за діючими тарифами по єдиних розрахункових документах платників комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач в період з 11.10.2013 року по 11.05.2014 року поставив відповідачу природний газ. Відповідач свої зобов'язання за Договором, в частині оплати отриманих послуг належним не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за спожитий газ в сумі 1129006,02 грн.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Твердження апелянта щодо відсутності в останнього обов'язку по оплаті природного газу, спожитого мешканцями належних йому будинків, колегією суддів визнано безпідставними та необґрунтованими, оскільки, такі твердження суперечать умовам договору, а саме п. 5.3 договору та вимогам чинного законодавства щодо прав та обов'язків балансоутримувача.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 5.3 Договору сторони погодили між собою, що у разі не здійснення платежів окремими мешканцями до 10 числа кожного наступного за звітним місяця, або у разі не надходження коштів по відшкодуванню пільг та субсидій по оплаті за газ, балансоутримувач приймає на себе зобов'язання невідкладно вжити всіх правових заходів для забезпечення своєчасної оплати за спожитий газ мешканцями, зокрема, шляхом стягнення заборгованості з боржників в судовому порядку.
Надана апелянтом довідка про проведення роботи з боржниками, колегією суддів оцінюється критично, оскільки зазначена довідка не підтверджує, що своїми діями відповідач вжив заходів щодо фактичного стягнення коштів з боржників.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 1129006,02 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що в разі незабезпечення повноти та своєчасної оплати за поставлений балансоутримувачу газ для побутових потреб у строки, зазначені у п. 5.2 даного договору, останній сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок місцевого господарського суду пені та 3% річних, які складено арифметично правильно, прийшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року по справі №910/5702/14 - без змін.
Матеріали справи №910/5702/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.А. Пашкіна
О.М. Баранець
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.07.2014 року