Справа № 755/13349/14-ц
"25" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - суді Гаврилової О.В.,
при секретарі - Сірош О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Мусійчук О.В. про винесення додаткового рішення по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду,-
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 червня 2014 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду- задоволена. Видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2012 року у справі № СЦ 50/12, стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором кредиту в сумі 1536,00 грн. та третейський збір у розмірі 83,95 грн.
15 липня 2014 року представник заявника Мусійчук О.В. звернулася до суду з заявою про винесення додаткового рішення та вирішення питання про стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судових витрат по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн., які були сплачені заявником при зверненні з даною заявою до суду.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені доводи з приводу ухвалення у справі додаткового рішення, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення викладаються у формах ухвали, рішення, постанови.
У відповідності до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 220 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Як передбачено ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Положення коментованої статті регулює розподіл судових витрат, які застосовуються по справах позовного провадження.
Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 210 Цивільного процесуального кодексу України, ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з:
1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог;
2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Ухвала, постановлена відповідно до статей 389-6 та 389-11 цього Кодексу, повинна відповідати вимогам, що містяться у зазначених статтях.
Відповідно до ч. 1 ст. 389-9 заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження до суду в судовому засідання з викликом сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Як передбачено до ч. ч. 1, 2 ст. 389-11 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення. Положення даної статті повністю кореспондуються з положеннями ст. 210 Цивільного процесуального кодексу України.
В ухвалі суду мають бути також зазначені:
1) найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення;
2) ім'я (найменування) сторін третейського спору;
3) дані про рішення третейського суду, за яким заявник просить видати виконавчий лист;
4) вказівка про видачу виконавчого листа або про відмову у його видачі.
Судом встановлено, що заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», звертаючись із заявою до суду, просить видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2012 року у справі № СЦ 50/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_4. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 243,60 грн..
Відповідно до положень п. 16 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, за подання заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду встановлюється в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати. (243,60 грн.)
Як вбачається з тексту постановленої ухвали суду, суд надавши оцінку зібраним по справі доказам, вирішив справу в межах заявлених вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, задовольнивши позовні вимоги заявника про видачу виконавчого листа.
В той же час, окремого застереження щодо повернення судових витрат по сплаті судового збору, за подання заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду законом не передбачено.
Разом з тим, у даному випадку винесення додаткового рішення виключається.
Таким чином, заява представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення по даній справі є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню за відсутності підстав для ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. 220 Цивільного кодексу України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №755/13349/14-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.