Справа №442/2992/14-ц
Провадження №2/442/1243/2014
14 липня 2014 року
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Гарасимків Л.І.
при секретарі - Петрів В.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дрогобича цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5 про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням.
В підтвердження позовних вимог посилаються на те, що їм, позивачам по справі, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), виданого комісією з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради №12/1-4 від 29.08.2003 року та зареєстрованого в Дрогобицькому ДК МЕТІ та ЕО 12.10.2003 р. за реєстраційним номером 2991740.Дана квартира в цілому загальною площею 59,3 кв.м, житловою площею, 40,2 кв. м, яка складається з трьох житлових кімнат та кухні. Всі вони, позивачі по справі, зареєстровані за даною адресою. Також у їхній квартирі зареєстрована, однак вже тривалий час, з 2013 року не проживає колишня дружина їхнього сина, ОСОБА_4 - ОСОБА_5. Факт не проживання без поважних причин ОСОБА_5 з 2013 року у нашій квартирі і по даний час стверджується актом про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації обстеження квартири АДРЕСА_1, від 29.04.2014 р. складеним представниками КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Дрогобицької міської ради та сусідами ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які проживають по сусідству. У зв»язку з реєстрацією відповідача у їхній квартирі вони несуть зайві витрати по оплаті комунальних послуг, позбавлені права оформити субсидію, а тому у них виникла потреба звернутися до суду.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та суду пояснила, що дійсно відповідач ОСОБА_5 не проживає в спірній квартирі з 2013р., нею не користується, за комунальні послуги не оплачує. Зазначила, що ОСОБА_5 являється колишньою дружиною її сина ОСОБА_4, шлюб з якою розірвано. Остання виїхала на постійне місце проживання до своїх батьків у м.Сміла, Черкаської області. З того часу, а саме з 2013 року, відповідач жодного разу не з'являлась за місцем своєї прописки, що підтверджується Актом обстеження від 29.04.2014р., складеного комісією КП «ЖЕО» Дрогобицької міської ради. Крім того, вона як власник житла, відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України має право вільно володіти, користуватись, та на підставі ст.319 ЦК України - розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд, а відтак відповідно до ст.391 ЦК України - має право вимагати усунення перешкод у здійсненні мною права користування та розпорядження своїм майном. Просить задоволити заявлені позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, не повідомивши причин, хоча була своєчасно повідомлена про час та місце судового засідання через оголошення в пресі. Керуючись п.9 ст.74 ЦПК України, суд вважає цю особу повідомленою про дату судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у її відсутності, провівши заочний розгляд справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивач, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про право власності від 29.08.2003р. вбачається, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на прав приватної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8.
Факт не проживання відповідача у спірному будинку підтверджується актом про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації від 29.04.2014р., складеного комісією КП «ЖЕО» Дрогобицької міської ради, з якого вбачається, що ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1, є зареєстрованою, однак не проживає з 2013року.
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.09.2011р., виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Дрогобичу, Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, Львівської області, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 роки, про що в книзі реєстрації смертей зроблено запис за №525.
Згідно за ст.107 ЖК України, наймач або член сім»ї, який вибув на інше постійне місце проживання втрачає право користування жилим приміщенням із дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. Крім цього, слід врахувати, що відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985р.
N2 (v0002700-85) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» на підтвердження такого вибуття, суд бере до уваги фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресування кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна до іншого жилого приміщення виїзд до іншого населеного пункту і постійна там прописка, укладення трудового договору на невизначений строк в іншому населеному пункті тощо), а відтак аналізуючи викладені в позовній заяві обставини, той факт, що дійсно відповідач ОСОБА_5, після розірвання шлюбу виїхала на постійне місце проживання до своєї матері в Черкаську область, актом про відсутністю особи за місцем реєстрації обстеження фактичного проживання відповідача, тощо.
Відповідно до вимог ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Крім цього, згідно ст.71 ЖК України жиле приміщення зберігається за відсутністю особою шість місяців, а оскільки відповідач ОСОБА_5 не проживає у спірній квартирі, забравши всі свої особисті речі, її слід визнати такою, що втратила право користування даним жилим приміщенням.
А відтак, суд надав оцінку сукупності узгоджених між собою доказів та зазначив, що їх достатньо, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 71, 72, 107 ЖК України, ст. 405 ЦК України, суд,-
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільних справах Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Дрогобицьким міськрайонним судом, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя ____________________ Гарасимків Л.І.