10 липня 2014 р. Справа № 474/280/14-а
Категорія: 10.4 Головуючий в 1 інстанції: Тихоненко М.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2014 року в адміністративні справі за позовом ОСОБА_2 до відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, управління соціального захисту населення Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на Врадївського районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу.
Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2014 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції встановив, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Судом встановлено, що 06 березня 2014 року позивач звернулась до суду з позовом до відділу освіти, молоді та спорту Врадївської районної державної адміністрації Миколаївської області, управління соціального захисту населення Врадївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, в якому просила зобовязати поновити право на пільги, виплату компенсації за не отримані пільги на газ та електроенергію за період з з 2005 - 2014 роки, виплату компенсації за не надання твердого палива та пільг на електроенергію за період з 1976 по 2004 роки, виплату компенсації за ненадане житло.
ОСОБА_2 була прийнята в Сирівський дитячий садочок в якості вихователя, згідно наказу № 1 від 31.01.2002 року.
06.07.2005 року позивача було звільнено з займаної посади за згодою сторін відповідно ст. 36 п. 1 КЗпП України, згідно наказу № 21 від 05.07.2005 року.
З червня 2006 року ОСОБА_2 як пенсіонер за педагогічним стажем користувалася пільгою на оплату електроенергії, а з жовтня 2006 року пільгою на оплату за газопостачання.
З 01.11.2006 року згідно акту Врадіївської міжрайонної державної фінансової інспекції за № 05 -24/19 від 10.12.2012 року позивачу припинено виплату пільги по оплаті за житлово- комунальні послуги згідно п. 2 Наказу міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури та туризму України № 341/651/619/769 від 13.09.2006 року.
Судом встановлено, що згідно листа Управління соціального захисту населення Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області за вихідним № 3581 від 08.12.2012 року позивача було повідомлено про припинення відносно неї виплати пільг по оплаті за житлово - комунальні послуги.
Позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом лише 06 березня 2014 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд з заявою особи, як його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, оскільки позивачу було відомо про наявність акту Врадіївської міжрайонної державної фінансової інспекції за № 05 -24/19 від 10.12.2012 року, крім того, позивач була платником комунальних платежів, тому повинна була дізнатись про припинення надання її пільг.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив питання щодо відмови в поновленні строку звернення до суду, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена ухвала - без змін.
Керуючись ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, ст. 206, ст. 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її сторонам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя /підпис/ Єщенко О.В.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Романішин В.Л.