17 липня 2014 р. Справа № 495/2579/13-а
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Прийомова О.Ю.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлій О.О.
- Романішина В.Л.
за участю секретаря судового засідання - Вишневської А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, представника Білгород-Дністровського міського голови на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровського міського голови Нановського Ігоря Миколайовича про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, -
У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження № 35-к ввід 04 березня 2013 року «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_2» видане міськім головою Білгород-Дністровської ради Одеської області Нановським І.М.;
- поновити на роботі в Виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на посаді першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів;
- стягнути з Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області середній заробіток в розмірі 7.000,00 грн. за час вимушеного прогулу в період з 11 березня 2013 року до дня поновлення на роботі.
19 червня 2013 року, ОСОБА_2 подав уточнений адміністративний позов, в якому в якості другого відповідача зазначив Білгород-Дністровського міського голову Нановського І.М.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 29 листопада 2010 року був прийнятий на посаду виконуючого обов'язки першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, а з 02 грудня 2010 року, на підставі розпорядження № 221-к від 02.12.2010 року його було призначено на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів. Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 02.12.2010 року № 4-VI затверджений на вказану посаду.
За твердженням позивача 31 січня 2013 року, під психологічним тиском, він подав заяву про звільнення за власним бажанням, вважаючи що строк звільнення повинен був настати 14 лютого 2013 року. Разом з тим, розпорядження міського голови Нановського І.М. № 35-к «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_2» було видано 04.03.2013 року, що є порушенням вимог ст. 38 КЗпП України.
Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області позов не визнав, представник надав письмові заперечення де зазначив, що позивач в період з 23 січня 2013 року по 18 лютого 2013 року, перебував на лікарняному та ніяких заяв про звільнення за власним бажанням не подавав. Заява про звільнення надійшла 19.02.2013 року у перший день виходу ОСОБА_2 з лікарняного та була зареєстрована в кадровій службі, а тому при звільненні позивача були застосовані загальні підстави для звільнення, передбачені ст. 38 КЗпП України.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 липня 2013 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено: визнано протиправним та скасовано розпорядження № 35-к від 04 березня 2013 року «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_2» видане міськім головою Білгород-Дністровської ради Одеської області Нановським І.М.; поновлено позивача на роботі в Виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на посаді першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів; стягнуто з Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 березня 2013 року по 22 липня 2013 року в розмірі 30.961,53 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, представник Білгород-Дністровського міського голови Нановського І.М. подали апеляційні скарги, в яки, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29 листопада 2010 року, ОСОБА_2 було прийнято виконуючим обов'язки першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.
02 грудня 2010 року, відповідно до розпорядження міського голови від 02.12.2010 року № 221-к позивача було призначено на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів та в той же день затверджено на цій посаді рішенням білгород-Дністровської міської ради № 4-VI.
Розпорядженням № 35-к від 04.03.2013 року, ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади за ст. 38 КЗпП України на підставі поданої ним заяви.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування врегульовано ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування».
В силу положення ч. 3 ст. 7 вказаного закону, на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Ст. 20 вказаного закону передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування може бути припинена на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.
Ст. 38 КЗпП України встановлено, зокрема, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Як встановлено судом першої інстанції 19 лютого 2013 року, кадровою службою виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради було зареєстровано заяву ОСОБА_2 про звільнення за власним бажанням, яка датована 31 січня 2013 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що звільнення позивача було здійснено з порушенням порядку встановленого ч. 2 ст. 38 КЗпП України, оскільки заяву про звільнення було подано позивачем 31 січня 2013 року, після спливу двох тижнів ОСОБА_2 продовжував виконувати свої обов'язки, а тому станом на 04.03.2013 року, законні підстави для звільнення позивача були відсутні. Однак, на думку колегії суддів такий висновок є помилковим виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 23 січня 2013 року по 18 лютого 2013 року, ОСОБА_2 перебував на лікуванні в одному з медичних закладів, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АВМ № 691005 (а.с. 54).
Порядок заповнення листка непрацездатності врегульовано Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004 року.
В силу п. 3.4, 3.5, 3.6 Інструкції, у графі «режим» обов'язково вказується режим, який було призначено хворому; у графі «відмітки про порушення режиму» зазначається дата порушення режиму, що засвідчується підписом лікаря; у графі «перебував у стаціонарі» зазначаються дати госпіталізації та виписки зі стаціонарного відділення.
Як вбачається з листка непрацездатності, ОСОБА_2 перебував на лікуванні в медичному закладі, на стаціонарному режимі в період з 23 січня 2013 року по 18 лютого 2013 року. У відповідній графі зазначено про відсутність порушень режиму лікування.
Як правильно послався суд першої інстанції, відповідно до Постанови КМ України від 30 листопада 2011 року № 1242 «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади» із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ України № 75 від 04.02.2013 року, п. 163, документи реєструються лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що заяву про звільнення за власним бажанням було подано позивачем 31 січня 2013 року, оскільки в зазначений день позивач перебував на стаціонарному лікуванні. Крім того, посилання суду першої інстанції на пояснення свідка ОСОБА_6 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки останній не навів точну дату надання позивачем заяви про звільнення.
Реєстрація заяви позивача про звільнення за власним бажанням в день її надходження відповідає вимогам Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади.
Враховуючи те, що заява позивача про звільнення за власним бажанням надійшла до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради 19 лютого 2013 року, тобто в перший день роботи позивача після закінчення лікування, останнім днем роботи позивача та днем звільнення є 04 березня 2013 року.
Як було зазначено, ОСОБА_2 було звільнено на підставі Розпорядження міського голови № 35-к від 04.03.2013 року. З наказом про звільнення ОСОБА_2 було ознайомлено в той же день, що підтверджується Актом відмови від підпису про ознайомлення з розпорядженням міського голови від 04.03.2013 року № 35-к «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_2» (а.с. 148).
Допитані судом апеляційної інстанції свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили суду обставини, викладені в Акті, та те, що дійсно, наприкінці робочого дня 04.03.2013 року, ОСОБА_2 було ознайомлено з розпорядженням № 35-к від 04.03.2013 року про його звільнення, однак позивач від підпису про ознайомлення з розпорядженням відмовився.
Свідок ОСОБА_9 не зміг пригадати події 04.03.2013 року та надати пояснення з приводу обставин ознайомлення ОСОБА_2 з розпорядженням про звільнення.
Не може бути прийнято до уваги та спростовується дослідженими доказами твердження позивача про те, що відповідно до розпорядження міського голови № 33-к від 04.03.2013 року він був призначений на вихідний день відповідальним за чергування з 8-00 години 09 березня до 08-00 години 10 березня 2013 року та фактично знаходився на робочому місті.
Так, дійсно з наданої позивачем копії розпорядження № 33-к від 04.03.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 було визначено особою, відповідальною за чергування з 8-00 години 09 березня до 08-00 години 10 березня 2013 року (а.с. 8). Разом з тим, представником відповідача було надано іншу копію цього розпорядження де відповідальним за чергування з 8-00 години 09 березня до 08-00 години 10 березня 2013 року визначено іншу особу (а.с. 136-138).
З метою усунення протиріччя, судом апеляційної інстанції було допитано в якості свідка начальника відділу з питань кадрової роботи та нагород ОСОБА_10, яка пояснила суду, що надана позивачем копія розпорядження № 33-к від 04.03.2013 року є робочим проектом, який було роздано відповідальним особам для узгодження, на якій відсутній підпис міського голови. Після підписання міським головою розпорядження № 35-к від 04.03.2013 року «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_2» проект розпорядження № 33-к було доопрацьовано та підписано міським головою в остаточній редакції де ОСОБА_2 відсутній, в якості особи відповідальної за чергування, що підтверджується копією розпорядження наданою відповідачем (а.с. 136-138).
Таким чином, не знайшло свого підтвердження та спростовується матеріалами справи твердження позивача про те, що він продовжував працювати і після 04.03.2013 року, та його було ознайомлено з наказом про звільнення лише 11 березня 2013 року.
З цих же підстав колегія суддів не може прийняти до уваги листи за підписом позивача, та які зареєстровані з наданням відповідного номеру вже після звільнення позивача з займаної посади, та які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12013170240002947. Крім того необхідно зазначити, що дата вихідної кореспонденції свідчить лише про день надсилання відповідного листа адресату, а не дату його виготовлення і підписання та може свідчити про порушенням відповідальними працівниками виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Інструкції з діловодства в виконавчих органах Білгород-Дністровської міської ради.
Таким чином, під час звільнення позивача за власним бажанням, виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради було додержано процедуру звільнення та дотримано положення трудового законодавства.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції припустився неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ст. 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області задовольнити.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровського міського голови Нановського Ігоря Миколайовича скасувати та прийняти по справі нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровського міського голови Нановського Ігоря Миколайовича про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст виготовлено та підписано суддями 29 липня 2014 року.
Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Романішин В.Л.