м. Миколаїв.
29 липня 2014 року Справа № 814/1933/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомуправління ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва, пр. Жовтневий, 55-є, м. Миколаїв, 54018
доФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54003
простягнення заборгованості в сумі 1339,20 грн.,
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1339,20 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 р.
В судове засідання прибув представник позивача, відповідач у судове засідання не прибув, повістка, направлена на його адресу повернулася без вручення адресату. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно ст. 128 ч. 4 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що в судове засідання прибув тільки представник позивача, а відповідач належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, суд вважає, що маються підстави для розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідач як фізична особа-підприємець перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Нормами ст. 106 ч. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон) та п. 5 пп. 7 Положення про Пенсійний фонд України передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно розрахунку позивача за 2010 р. загальна сума внесків склала 2095,20 грн. (а. с. 4). Відповідач внески сплатив частково в сумі 756,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість складає 1339,20 грн. (а. с. 3).
У відповідності до ст. 106 Закону, позивачем виставлена вимога від 08.01.2013 р. № Ф-555/6 на суму 1339,20 грн., яка отримана відповідачем і не оскаржена (а. с. 5).
Позивач надав інформацію, що вимога від 08.01.2013 р. № Ф-555/6 не перебуває на виконанні в органах ДВС.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати у справі відсутні, оскільки на підставі ст. 5 п. 18 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст. 94 ч. 4, 98, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва заборгованість з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 р. у сумі 1339,20 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз