73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 липня 2014 р. Справа № 923/914/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства "Спеціалізована монтажно-налагоджувальна фірма "Газкотломонтажналадка", м. Херсон
до дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Каланчацька дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Херсонський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт. Каланчак Херсонської області
про стягнення 10960,92 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Шибінська А.Л. - представник, довіреність від 16.10.2013р.;
від відповідача: не прибув.
Суть спору: приватне підприємство "Спеціалізована монтажно-налагоджувальна фірма "Газкотломонтажналадка" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Каланчацька дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Херсонський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач) заборгованість у розмірі 10960,92 грн., з якої: 9899,00 грн. - сума основного боргу, 395,42 грн. - сума 3% річних та 666,50 грн. - сума інфляційних втрат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №233 від 22.11.2012р., положення ст.ст. 526, 625, 837, 853, 882 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Ухвалою про порушення справи від 20.06.2014р. суддею Александровою Л.І. призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 10.07.2014р. о 10 год. 00 хв.
Повторним автоматичним розподілом справ, проведеним згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Херсонської області №170 від 09.07.2014р., у зв'язку з хворобою судді Александрової Л.І., справу №923/914/14 передано судді Нікітенко С.В.
На підставі вищезазначеного, суддя Нікітенко С.В. прийняв справу до свого провадження.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання вдруге не прибув, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував, не зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином та завчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 36, 46).
Відповідно до ст. 77 ГПК України, неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.
У пункті 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Таким чином, неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи №923/914/14, не є підставою для відкладення її розгляду.
За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 29.07.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Матеріали справи свідчать, що між приватним спеціалізованим монтажно-налагоджувальним підприємством "Газкотлоспецмонтажналадка" (підрядник) та дочірнім підприємством "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Каланчацька дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Херсонський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (замовник) був укладений договір від 22.11.2012р. за №233 (надалі - договір).
За умовами п.1.1. договору визначено, що підрядник зобов'язується належним чином виконати роботи з режимно-налагоджувального і еколого-теплотехнічного випробування, наладка КИПиА сушильного барабана (1 шт.), бітумних котлів (3 шт.) для замовника, а останній зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 2 договору сторони врегулювали питання щодо вартості та порядку розрахунків за договором.
Відповідно до п.п. 2.1. договору, загальна вартість робіт, згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору, складає 29975,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4995,83 грн.
Підпунктом 2.2.1. договору встановлено, що до початку виконання робіт здійснюється попередня оплата у розмірі 50% ціни договору.
Згідно з пп.2.2.2. договору, впродовж 3 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт - кінцевий розрахунок.
Позивач, належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1/233 від 24.01.2013р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень №1/233, які підписані сторонами та скріплені їхніми печатками.
Відповідач, в порушення умов договору за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 9899,00 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача 22.02.2013р. було надіслано претензію №14, з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 9899,00 грн. Дана претензія залишена без відповіді та реагування.
Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 9899,00 грн.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до положень ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт приймання виконаних робіт №1/233 від 24.01.2013р. оформлений сторонами без будь-яких заперечень та скріплений їхніми печатками.
Доказів погашення заявленої до стягнення суми вартості виконаних робіт у розмірі 9899,00 грн., відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми вартості виконаних робіт у розмірі 9899,00 грн. є доведеними і обґрунтованими.
Крім того, через несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу суму 3% річних у розмірі 395,42 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 666,50 грн., відповідно до розрахунку, у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.
Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення сум 3% річних у розмірі 395,42 грн. та інфляційних втрат у розмірі 666,50 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на відповідача.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з дочірнього підприємства "Херсонський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (73000, м. Херсон, вул. Поповича, 23, код ЄДРПОУ - 31918234) в особі філії "Каланчацька дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Херсонський Облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (75800, Херсонська обл., смт. Каланчак, вул. Піонерська, 81) на користь приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка" (73000, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, буд. 2, корп. 4, кв. 130, код ЄДРПОУ - 32266930) суму основного боргу у розмірі 9899,00 грн., суму 3% у розмірі 395,42 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 666,50 грн. та 1827,00 грн. судового збору.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 30.07.2014р.
Суддя С.В. Нікітенко