Справа № 140/1225/14-ц
№2/140/454/14
23.06.2014 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Слободяник Т.В.
при секретарі Затишняку А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна в натурі,
Сторони зареєстрували шлюб у вересні 1995 року і проживали до кінця 2012 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року у подружжя народилася донька.
24.07.1998 року подружжя придбало у спільну сумісну власність згідно договору купівлі-продажу двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 яку оформлено на ОСОБА_2
Сім'я проживала у придбаній квартирі.
Однак, на початку 2012 року стосунки між подружжям погіршились і це привело до припинення подружніх стосунків, а рішенням Немирівського районного суду від 10.12.2012 року шлюб було розірвано.
Ще до розірвання шлюбу ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 залишила квартиру і з того часу не можуть туди повернутися.. В квартирі залишився проживати ОСОБА_2.
Квартира була придбана у шлюбі, а тому подружжя має рівні права на володіння, користування та розпорядження майном згідно ст. 63 Сімейного кодексу України.
Тому ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна в натурі.
В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, просила вселити їх з донькою в квартиру, визнати за нею право власності на 2/3 частини квартири і виділити кімнату площею 14,7 кв. м, а решту приміщення залишити у загальному користування, зобов'язати не чинити перешкод, стягнути судові витрати.
Відповідач позову не визнав, пояснивши що він не вигонив колишню дружину з їх донькою з квартири, вона сама пішла та забрала дитину. Він замок не змінив, зробив ремонт у кімнаті більшій, можуть повертатися та проживати у квартирі, перешкод ніяких для проживання не чинить.
Суд, заслухавши сторони,дослідивши матеріали, приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково за слідуючих підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 сама залишила квартиру після сварки з чоловіком ОСОБА_2 восени 2012 року, забравши доньку з собою. А потім в грудні 2012 року шлюб був розірваний /а.с. 5,6/.
З того часу позивачка з донькою і не повертається в квартиру.
Квартира № 19 була придбана 24.07.1998 року і договір купівлі-продажу зареєстрований на ОСОБА_2 /а.с.11/, але на той час шлюб між ними був зареєстрований і квартирна стала майном подружжя на праві спільної сумісної власності.
Однак, після розірвання шлюбу позивачка, маючи право на майно як колишня дружина, має право узаконити свою частку відповідно і тому просить визнати за нею право власності на 2/3
частини квартири з урахуванням що з нею проживатиме ще не- повнолітня донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Але суд не може погодитися з цією вимогою про визнання права власності на 2/3 частини квартири, що буде зменшувати частку відповідача, а можливості збільшити цю частку не надається можливим через розташування квартири на 2-ому поверсі будинку.
Тому позивачці з донькою, якій незадовго виповниться вісімнадцять років, доцільно виділити в користування більшу кімнату площею 16,1 кв. м, а ОСОБА_2 кімнату меншою площею 14,7 кв. м.
Решту приміщень залишити у загальному користуванні.
Як встановлено що ОСОБА_2 не вигонив ОСОБА_1 з квартири та не чинив перешкод у користуванні квартирою і не чинить то і немає підстав його в цьому зобов'язувати.
Судові витрати підлягають стягненню згідно квитанції /а.с. 1/ 489,13 гривень.
Керуючись ст. ст. 60, 61, 68-72 СК України, 368 - 370 ЦК України, 208, 209, 213 - 218, 223, 294 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 52,7 кв. м, житловою площею 30,8 кв. м що є спільною сумісною власністю подружжя.
Визначити порядок користування приміщенням квартири АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 з неповнолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження виділити в користування кімнату № 6 загальною площею 16,1 кв.м. ОСОБА_2 виділити в користування кімнату № 2 загальною площею 14,7 кв. м з прилеглим до неї балконом і вбудованою шафою № 7, приміщення 1-коридор, 3 кухню, 4-туалет, 5-ванну залишити у загальному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2, доньки ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 489,13 гривень
В задоволенні решти позовних вимог позивачки ОСОБА_1 вдмовити як не доведених в судовому розгляді.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 - и днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області.
Суддя: підпис
Копія вірна:
Суддя: