Справа № 755/19970/14-ц
Провадження № 2/755/5328/14
"30" липня 2014 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг", треті особи: Національний банк України, Приватний нотаріус ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю, договору поруки та договору іпотеки, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг", треті особи: Національний банк України, Приватний нотаріус ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю, договору поруки та договору іпотеки.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що подана позовна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до частини першої ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта господарської діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Згідно положення ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", від 29.05.2013 року № 11, з урахуванням приписів статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України справи зі спорів, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, розглядаються господарськими судами за одночасної наявності двох умов: якщо ці спори виникають з цивільних (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України) або господарських (стаття 3 Господарського кодексу України) відносин, у тому числі з корпоративних, та суб'єктний склад сторін спору відповідає вимогам статті 1 ГПК).
Як убачається із змісту позовної заяви, позивачка просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу кредитного портфелю, укладений між ПАТ „ОТП Банк" та ТОВ „ОТП Факторинг Україна", а також визнати недійсними Договір іпотеки, укладений між ПАТ „ОТП Банк" та ОСОБА_1 від 06.06.2008 року, та визнати недійсним Договір поруки, укладений між ПАТ „ОТП Банк" та ОСОБА_1 від 06.06.2008 року, з підстав, що містить зміст позовної заяви.
Відповідно до статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
За нормою пункту першого ч. 1 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, ураховуючи позовні вимоги про визнання недійсним Договору купівлі-продажу кредитного портфелю, укладеного між ПАТ „ОТП Банк" та ТОВ „ОТП Факторинг Україна", що є господарсько-правовим договором, укладеним між суб'єктами господарювання, спір про визнання недійсним такого договору підлягає до розгляду господарським судом в порядку господарського судочинства України.
Таким чином, ураховуючи характер спірних правовідносин, а також, зважаючи на їх суб'єктний склад, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки предмет спору становлять вимоги, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, ураховуючи нормативну заборону об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг", треті особи: Національний банк України, Приватний нотаріус ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю, договору поруки та договору іпотеки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.