63503, м. Чугуїв, площа Леніна, 2, тел. (05746) 2-20-22, т./ф. (05746) 4-12-36 inbox@cg.hr.court.gov.ua
Справа № 636/2548/14-к
№ 1-кп/636/200/14
30 липня 2014 року
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт кримінального провадження № 12014220440000648 від 13 травня 2014 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Лубни Полтавської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, одруженої, не судимої, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.191 КК України, -
встановив:
08 липня 2014 року матеріали кримінального провадження № 12014220440000648 від 13 травня 2014 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, надійшли в провадження судді Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 . Того ж дня вказане кримінальне провадження призначено у підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення справи до судового розгляду, проти чого потерпілий не заперечував, обвинувачена заперечувала, її захисник не висловив своєї думки щодо можливості призначення справи до судового розгляду, посилаючись на те, що не ознайомився з матеріалами кримінального провадження, що знаходяться у прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання приходить до наступного.
Як вбачається з обвинувального акту відносно ОСОБА_5 та додатків до нього, вказані документи не відповідають вимогам КПК України, зокрема вимогам статті 291 КПК України.
Відповідно до статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч.2 ст. 291 КПК України). Тобто, в обвинувальному акті має бути викладено формулювання обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Як вбачається з обвинувального акту, прокурор, формулюючи обвинувачення за ч.1 ст.191 КК України зазначає, що ОСОБА_5 займаючи посаду касира-оцінювача повного товариства « ОСОБА_7 і компанія «Ломбард Оберіг» в період часу з 11 квітня 2014 року по 13 травня 2014 року, маючи доступ до ввірених їй товарно- матеріальних цінностей та грошових кошів, розуміючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу привласнила ввірені їй товарно-матеріальні цінності, згідно акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей ПП « ОСОБА_7 і компанія «Ломбард Оберіг» від 13 травня 2014 року, на загальну суму 13903,02грн, після чого, обернувши товарно-матеріальні цінності на свою користь, витратила їх на власний розсуд, чим причинила товариству шкоду на вказану суму.
Прокурор, формулюючи обвинувачення, вказує, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.1 статті 191 КК України, тобто привласнення та розтрату особою чужого майна, яке було їй ввірено.
Злочин, передбачений ч.1 ст.191 КК України, визнається закінченим з моменту вчинення зазначених у диспозиції двох видів дій: а) привласнення чужого майна, яке було ввірено особі чи перебувало в її віданні, тобто з моменту заволодіння особою майном і наявності реальної можливості ним розпорядитися; б) розтрата чужого майна, яке було ввірено особі чи перебувало в її віданні, тобто у цьому випадку елемент заволодіння майном відсутній, злочин є закінченим з моменту неправомірного вибуття майна. Характеристика привласнення та розтрати майна надані в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09р. №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», за яким при привласненні повноваження використовуються винною особою для обернення майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших
осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.
Викладаючи фактичні обставини кримінального правопорушення, прокурор вказує, що обвинувачена привласнила товарно-матеріальні цінності, обернула їх на свою користь, витративши на власний розсуд. Однак, викладені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення не містять відомостей щодо вчинення обвинуваченою такого самостійного виду дії, передбаченої ч.1 ст.191 КК України, як розтрата майна потерпілого. Між тим, формулюючи обвинувачення, прокурор вказує і на розтрату і на привласнення майна обвинуваченою. Отже, обвинувачення не є конкретним: не містить відомостей щодо того, яке саме майно було привласнено обвинуваченою, а відносно якого майна було здійснено розтрату.
Визначаючи форму вини обвинуваченої, прокурор вказує на розуміння ОСОБА_5 умислу, направленого на заволодіння чужим майном. Характеристика умислу надана в статті 24 КК України, яка, поділяючи умисел на прямий і непрямий, і даючи характеристику умислу, не містить положень щодо розуміння умислу обвинуваченою особою.
Як вбачається з обвинувального акту, потерпілим у кримінальному провадженні вказано ОСОБА_4 , яким подано цивільний позов щодо стягнення з обвинуваченої матеріальної та моральної шкоди.
Згідно статті 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій злочином завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій завдано майнової шкоди.
Відповідно до викладених фактичних обставин, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення займаючи посаду касира-оцінювача повного товариства « ОСОБА_7 і компанія «Ломбард Оберіг», тобто саме з цією юридичною особою обвинувачена перебувала у трудових правовідносинах, майно саме цієї юридичної особи перебувало в законному віданні обвинуваченої, отже саме дана юридична особа є потерпілою від кримінального правопорушення, а не фізична особа ОСОБА_4 , який вказаний в обвинувальному акті як потерпілий і від імені якого заявлено позовні вимоги без урахування положень статті 55 КПК України, що визначає вимоги, які можуть бути заявлені юридичною особою в цивільному позові в кримінальному провадженні.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд повертає обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Керуючись статтями 291, 314 КПК України, -
постановив:
Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12014220440000648 від 13 травня 2014 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, прокурору Чугуївської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
Зобов'язати прокурора Чугуївської міжрайонної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 усунути виявлені недоліки протягом десяти днів.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя -