28 липня 2014 р. Справа № 815/3043/14
Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Градовського Ю.М.
- Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Ректора Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Коваля Ігоря Миколайовича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до Ректора Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Коваля Ігоря Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності,-
Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України» звернулася до суду з позовом до ректора Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Коваля Ігоря Миколайовича про визнання дії відповідача: ректора, голови приймальної комісії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Коваля І.М., що полягають у ненаданні відповіді на запит на інформацію та у ненаданні публічної інформації на запит - протиправними.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він відповідно до Закону України від 13.01.2011 року №2919-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон України №2919-VІ) звернувся до відповідача - розрядника публічної інформації 25.11.2013 року з запитом на публічну інформацію про ВНЗ, яка становить суспільний інтерес, у вигляді належним чином засвідчених копій документів, перелік яких зазначив у запиті.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року адміністративний позов Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» до ректора Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Коваля Ігоря Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності - задоволено.
Визнано протиправними дії ректора, голови приймальної комісії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Коваля І.М., що полягають у ненаданні відповіді на запит на інформацію та у ненаданні запитаної публічної інформації.
В апеляційній скарзі Ректора Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Коваля Ігоря Миколайовича ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що позивачем ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України» за підписом голови ВГО Марієн І.С. направлений поштою на адресу відповідача запит на інформацію віх.№907/4-13 від 25.11.2013 року, в якому позивач просив надіслати належним чином завірені копії документів: статуту ВНЗ; свідоцтву про реєстрацію ВНЗ; довідки про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками;ліцензії ВНЗ та додатків до неї; витягу ВНЗ із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців; правил прийому до ВНЗ у 2014 році; положення про приймальну комісію ВНЗ; наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ; плану роботи та графіку засідань приймальної комісії ВНЗ.
Не отримавши інформацію, позивач вдруге 16.01.2014 року направив розпоряднику публічної інформації зазначений запит.
Однак відповідей на запит позивач не отримав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач отримав запит позивача у встановленому законодавством порядку, проте у встановлений законом строк публічну інформацію її запитувачу не надав, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію (ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації ").
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі інформації, до яких належать фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, позивач у даній справі - Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" належить до суб'єктів, які мають право запитувати інформацію в порядку, встановленому вказаним Законом.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Одеський національний університет імені І.І.Мечникова є вищим навчальним закладом державної форми власності.
Стаття 1 Закону України «Про вищу освіту» визначає вищий навчальний заклад державної форми власності як вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади.
Згідно з ч. 2 ст. 21 зазначеного Закону власник делегує свої повноваження керівникові вищого навчального закладу.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про вищу освіту» безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник - ректор.
Отже, відповідач є розпорядником інформації в розумінні ст. 13 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI.
Також, відповідно до ст. 19 Закону визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України №2919-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, тобто обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на запит у 5-дений залежить від отримання письмово запиту запитувача інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав запит позивача у встановленому законодавством порядку, проте у встановлений законом строк публічну інформацію її запитувачу не надав.
Отже, аналіз наведених обставин в їх сукупності дає підстав для висновку, що відповідач не надавши у встановлений законом строк публічну інформацію її запитувачу, діяв в супереч норм діючого законодавства, а відтак висновок суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі , обґрунтований.
Посилання ж апелянта на те, що у 2013 році позивач вже звертався з таким же запитом на інформацію і була надана відповідь, колегія суддів не приймає до уваги та вважає їх безпідставними.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої вірно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують й відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195,196,197 ч.1п.1, 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206,254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ректора Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Коваля Ігоря Миколайовича залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: О.В. Лук'янчук
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: А.Г. Федусик