Справа № 2-а-10362/11/0226
Головуючий у 1-й інстанції: Карнаух А.П.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
17 липня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Загороднюк А.Г.
судді: Драчук Т. О. Смілянець Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі про перерахунок пенсії,
позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 листопада 2011 року позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення та отримує пенсію та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до статтей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до частини 1 статті 39 вищевказаного Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч статтей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, а не в розмірі, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, Постановою Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено статтями 39, 51 зазначеного Закону.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Проте, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про законність вимог позивача про перерахунок та виплату доплати до пенсії в розмірах визначених статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", помилково застосував норми процесуального права, а саме: задовольняючи позов в частині проведення перерахунку доплати до пенсії, відповідно до вищевказаних статтей Законів суд першої інстанції не вірно визначив період часу, за який порушене право позивача підлягає відновленню, задовольняючи здійснити перерахунок та виплати до пенсії позивачу за період з 07 грудня 2010 року по теперішній час.
Оскільки, правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій в 2011 році здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на 2011 рік і доплату позивачу до пенсії проводить управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, тому право позивача на отримання підвищення до пенсії до 22 липня 2011 року є порушеним, оскільки відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж передбачено статтями 39, 51 Закону, в зв'язку з чим його дії слід визнати неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплати позивачу позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії з 07 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року. Після 22 липня 2011 року таке право позивача не порушено, оскільки відповідає Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги положення статті 195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі задовольнити частково.
Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі про перерахунок пенсії, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити частково
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до статтей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до статтей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та 15 % мінімальної пенсії за віком з 07 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О.
Смілянець Е. С.