Справа: № 361/11754/13-а(2а/361/38/14) Головуючий у 1-й інстанції: Телепенько А.Д. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
30 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулася з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф-2549-17, відповідно до якої визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1193,24 грн.
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 30 січня 2014 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивачу у 2012 році призначено пенсію за віком відповідно до положень статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідачем 19.12.2013 року прийнято вимогу про сплату боргу № Ф-2549-17, відповідно до якої визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1193,24 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Умови її призначення за віком визначені статтею 26 зазначеного Закону.
Це вказує на те, що від сплати єдиного внеску звільняються пенсіонери, пенсія яких призначена відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон України № 796) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону України № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії пенсійного посвідчення, позивач є пенсіонером за віком, в якому зазначений вид пенсії: за віком.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії посвідчення, позивач є особою віднесеною до четвертої категорії осіб, які постійно проживають на території посиленого радіоекологічного контролю.
Суд звертає увагу, що знижений граничний вік виходу на пенсію осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не є підставою для висновку про виплату пенсії позивачці з інших підстав і вона є пенсіонером в розумінні визначення поняття «пенсіонер», яке наведено у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому на позивача, як на пенсіонера у розумінні норм наведеного Закону, поширюються положення частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону України 07.07.2011 року № 3609-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» статтю 4 Закону України 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування» доповнено частиною четвертою, згідно з якою особи, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ці зміни відповідно до частини першої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3609-VI набули чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 06.08.2011 року, тому нарахування сум щодо сплати єдиного внеску починаючи з серпня 2011 року є неправомірним.
Виходячи з системного аналізу зазначених положень законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, як фізична особа-підприємець, що є пенсіонером за віком, яка зареєстрована платником єдиного податку, не повинна сплачувати єдиний внесок, у зв'язку з чим вимога про сплату боргу від 19.12.2013 року № Ф-2549-17 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.