24 липня 2014 рокусправа № 804/14438/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Богданенка І.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі № 804/14438/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області звернулася до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» про стягнення заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 77 782,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області заборгованість фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 77 782,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при ухваленні судового рішення, судом першої інстанції не враховано, що на теперішній час відбувається процедура оскарження розрахунків, у які включені особи, трудовий стаж яких не підтверджено належним чином. Крім того, шестимісячний строк на оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на час звернення позивача з відповідними позовними вимогами ще не закінчився, у суду першої інстанції не було підстав для застосування до відповідача норми п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України..
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод» у встановленому порядку зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Марганець Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На вказаному підприємстві працювали громадяни, які були зайняті на роботах що дають їм право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком №1 та Списком № 2. Позивач відповідно до вимог законодавства здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, відповідно до якої плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання, а несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності у відповідача обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій своїм колишнім працівникам.
Згідно з п.6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Відповідно до матеріалів справи заборгованість відповідача перед УПФУ в м. Марганець Дніпропетровської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.«а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за жовтень 2013 року за Списком №1 склала 68 439,85грн. та за Списком № 2 - 9 342,15 грн., в зв'язку з чим позивачем 23.10.2013 року під особистий підпис надано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку зазначених пільгових пенсій (а. с. 5).
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не надавши на них заперечень й не оскарживши їх в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки, зокрема, в частині пенсій, призначених відповідно до п.«а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
До 25 жовтня 2013 року відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком № 2, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та Списком № 2 в розмірі 77 782,00 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що визначена в розрахунках сума відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.
Одним з доводів апеляційної скарги є той факт, що на теперішній час відбувається процедура оскарження розрахунків, у які включені особи, трудовий стаж яких не підтверджено належним чином, зокрема приведено як приклад ОСОБА_1, але вказана інформація є недостовірною та безпідставною, оскільки в розрахунку, наданому ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» ОСОБА_2 не міститься.
Доводи апеляційної скарги щодо неузгодження розрахунків не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки на час розгляду справи судом апеляційної інстанції шестимісячний строк оскарження розрахунків вже минув, але жодного документального підтвердження щодо оскарження вказаних розрахунків відповідачем не надано, підтвердження сплати заборгованості відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог правомірним.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 30 липня 2014 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Д.В. Чепурнов