20 листопада 2013 рокусправа № 2а/0470/2444/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства '' Дніпропластмас''
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/2444/12
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська
до Публічного акціонерного товариства '' Дніпропластмас''
про визнання протиправними дій, -
В лютому 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства '' Дніпропластмас'' в якому просило стягнути з відповідача заборгованість фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2у розмірі 1 879,55 грн. .
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не сплачує в добровільному порядку суми витрат на виплату пенсій особам, які працювали на підприємстві відповідача.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/2444/12 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства '' Дніпропластмас'' про визнання протиправними дій - задоволено.
Постанову суду мотивовано розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підтвердили наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам відповідача.
Не погодившись з постановою суду, Публічним акціонерним товариством ''Дніпропластмас'' подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/2444/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом не досліджено тієї обставини, що ПАТ «Дніпропластмас» не є правонаступником Закритого акціонерного товариства завод «Дніпропластмас» по зобов'язанням останнього по внесенню до Пенсійного фонду України плати, щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не прибули.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з припису ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач зареєстрований в УПФУ в Кіровському районі м.Дніпропетровська і є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Особам (ОСОБА_1 та ОСОБА_2), призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій вищевказаним особам (колишнім працівникам відповідача) за період грудень 2011 року в сумі 1 879,55 грн.
Так, відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливим і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п.1, п.2 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 09.07.2003 р. № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) з 1 січня 2004 року.
Згідно преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, саме на працедавця приписами чинного законодавства покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п.6.4 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до абз.1 та абз.3 п.п.6.8. п.6 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що законодавство, чинне на час виникнення спірних правовідносин, передбачало обов'язок платників збору відшкодовувати виплачені їх працівникам пільгові пенсії, призначені відповідно до статті 13 Закону № 1788, а також фактичні витрати на їх виплату і доставку.
Форма Розрахунків затверджена в додатку № 7 до Інструкції № 21-1 і має назву «Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників)».
Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).
Відповідно до Розрахунків УПФУ в Кіровському районі м.Дніпропетровська, що містяться в матеріалах справи, загальна заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії вищевказаним особам за грудень 2011 року складає 1 879,55 грн.
Матеріали справи не містять доказів сплати Підприємством вказаної суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної відповідно до пунктів «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Скаржник, посилаючись на те, що позивачем незаконно завищено грошові суми, які визначені до відшкодування Пенсійному фонду України, оскільки в Розрахунках в стовпчику "стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати" при обчисленні сум, які належать до відшкодування, вказано стаж роботи працівників за період до 11.03.94р., тобто стаж роботи працівників за період, коли ще не існувало вищезазначеної Постанови КМУ № 162 від 11.03.94 р. про затвердження Списків № 1 та № 2, колегією суддів до уваги не приймається з огляду на загальний характер таких доводів, без зазначення конкретних розрахунків, в яких допущено завищення (без визначення певних сум завищення та осіб, по нарахуванні пенсії яким допущено завищення).
Тобто невідповідність зазначених вище Розрахунків вимогам Інструкції № 21-1 відповідачем не доведена.
Також носять загальний характер (без посилання на порушення стосовно певних з вищевказаних осіб) доводи скаржника про те, що відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що діяли до прийняття українським урядом Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 р., законодавством не передбачено, оскільки вперше зобов'язання підприємств відшкодовувати витрати пенсійному фонду, списки № 1 та № 2 професій та посад, були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що призначення пенсій вищевказаним особам відбувалось з 2007 року, тобто при призначенні пенсій згідно принципу дії закону в часі повинно враховуватись законодавство, що діяло на момент призначення таких пенсій.
Також не приймаються колегією суддів до уваги посилання скаржника на те, що суд першої інстанції повинен був на підставі п.5 ч.1 ст.157 КАС України закрити провадження у даній справі, оскільки Закрите акціонерне товариство завод «Дніпропластмас» реорганізовано в Публічне акціонерне товариство «ДНІПРОПЛАСТМАС», яке не є правонаступником заводу та його попередників по зобов'язанням (в тому числі, на підставі судових рішень) по внесенню до Пенсійного фонду плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, та особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що було предметом позовних вимог по цій справі.
Так, матеріали справи не містять доказів реорганізації відповідача. Водночас, з п.1.2 Статуту ПАТ «Дніпропластмас» вбачається, що змінено найменування ЗАТ заводу «Дніпропластмас» на ПАТ «Дніпропластмас» у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».
При цьому, код ЄДРПОУ ЗАТ заводу «Дніпропластмас» і ПАТ «Дніпропластмас» є ідентичним - 02969171, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.12.2008 р. та витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.09.2011 р.(а.с.27).
Правомірність же положень Статуту ПАТ «Дніпропластмас» щодо правонаступництва заводу та його правопопередників по зобов'язанням (в тому числі, на підставі судових рішень) по внесенню до Пенсійного фонду плати (п.1.3, п.1.4 Статуту), не є предметом даного спору.
Доводи скаржника щодо невірного розрахунку пенсій з посиланням на пропорційний розподіл трудового стажу на період до прийняття постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року та після, як на підставу відсутності у відповідача обов'язку відшкодування витрат Пенсійного фонду України з виплати та доставку пільгових пенсій, колегія суддів вважає безпідставними через те, що предметом розгляду даної справи є заборгованість підприємства з виплати та доставки пенсій за лютий 2012 року, а не правильність порядку призначення пільгових пенсій.
Отже, суд першої інстанції, з урахуванням норм чинного законодавства, доказів наявних в матеріалах справи, та пояснення наданих в судовому засіданні, дійшов правомірного висновку про задоволення позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 р. у даній справі, а апеляційну скаргу ПАТ заводу "Дніпропластмас" такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства '' Дніпропластмас'' на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/2444/12 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/2444/12 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай