01 квітня 2014 рокусправа № 1170/2а-4325/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Науково-технологічного товариства з обмеженою відповідальністю «Бета», Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі № 1170/2а-4325/12 за позовом Науково-технологічного Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Науково-технологічне Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо проведення камеральних перевірок, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.12.2012 р. №000253151, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток за основним платежем 17237,00 грн. та штрафні санкції 4309,00 грн. та №0002540151, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток за основним платежем 3396, 00 грн. та штрафні санкції 849,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що проведення, складання та оформлення актів камеральних перевірок податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств, за наслідками яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є протиправними, вчиненими з порушенням норм чинного податкового законодавства України та такими, які порушують права та інтереси позивача та породжують для нього негативні наслідки.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року позовні вимоги Науково-технологічного Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 04 грудня 2012 року № 0002540151. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета» та Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулись з апеляційними скаргами. Позивач зазначив, що частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зробив помилковий висновок щодо неправильного визначення задекларованої позивачем суми зобов'язання з податку на прибуток підприємств. Відповідач в апеляційній скарзі посилається на безпідставне завищення позивачем суми витрат на оплату праці, що не враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули; відповідач у поданому до суду клопотанні, просив проводити апеляційний розгляд без участі його уповноваженого представника.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів,що містяться в матеріалах справи, Науково - технологічне товариство з обмеженою відповідальністю "Бета" зареєстроване 18 серпня1995 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1 444 120000 003737. З довідки АА №561762 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що позивач є юридичною особою. 04 листопада 2008 року позивач взятий на облік до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області як платник податків, підтвердженням чому є відповідна довідка №1399/18-2. 09 лютого 2010 року позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, яка є предметом камеральної перевірки, оформленої відповідним актом перевірки від 19 листопада 2012 року №412/151/23228214 від 22 лютого 2010 року. Звітні дані, зазначені у цій декларації, підтверджуються, зокрема, накладними, видатковими касовими ордерами. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку від 08 лютого 2010 року за IV квартал 2009 р., з якого вбачається, що сума нарахованого доходу складає 35637 грн., сума виплаченого доходу складає 55115 грн., нарахована суму утриманого податку складає 900 грн., сума перерахованого податку складає 3604. В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 5.6.1 ст. 5.6 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме безпідставно завищено суму витрат на оплату праці. Так, згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за I квартал 2009 року, нарахована заробітна плата становить 5313 грн. (вх. №53439 від 12.05.2009 р.), за II квартал 2009 року нарахована заробітна плата становить 6240 грн. (вх. №97423 від 09.11.2009 р.), за III квартал 2009 року нарахована заробітна плата становить 5794 грн. (вх. №137037 від 09.11.2009 р.), за IV квартал 2009 р., нарахована заробітна плата становить 8741 грн. Загальна сума нарахованої заробітної плати становить 26088 грн. В акті перевірки зазначено, що платником занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 3396 грн. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 04 грудня 2012 року : форми "Р" №0002540151, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 4245 грн., із них: за основним платежем на 3396 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 849 грн., що підтверджується розрахунком штрафних санкцій.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача по проведенню камеральних перевірок, про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002530151, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 21546 грн. та безпідставність донарахування податковим повідомленням-рішенням № 0002540151 податку на прибуток на суму 4245 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнати протиправними дії відповідача про проведення камеральних перевірок, на підставі яких були складені акти перевірок від 19.11.2012 р. №411/151/23228214 від 19.11.2012 р. №412/151/23228214, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Відтак, висновок суду першої інстанції щодо дій відповідача по проведенню камеральних перевірок декларацій позивача з податку на прибуток підприємств є правильним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.12.2012 р. №0002540151, та вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до п. 11.1. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.
На підставі п. 16.4. ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Відповідно до п. 16.15. ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.
Згідно з п. 1.5. "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого наказом ДПА України №143 від 29.03.2003 р., зареєстрованого в Мін'юсті України 08.04.2003 р. за №241/7592 (далі - Порядок), податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону № 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року. У відповідності до п. 4.1. Порядку, декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
На підставі п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0002540151 прийняте 04.12.2012 р. за порушення допущені позивачем в період з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р., тобто з порушенням строку 1095 днів, тому на думку суду, відповідач на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0002540151 пропустив строк давності, визначений статтею 102 Податкового кодексу України.
Відповідно до абз. 3 п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Згідно з 2.1. Порядку, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інтонації щодо протиправності дій відповідача по неприйняттю до уваги даних, які були зазначені в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, яка була подана позивачем 22.02.2010 р.
Щодо відмови у задоволенні позовних вимог стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.12.2012 р. №0002530151, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пп. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
Згідно з п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Так судом встановлено, що згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за I квартал 2010 року, нарахована заробітна плата становить 11505 грн. (вх. №44049 від 11.05.2010 р.), за II квартал 2010 року нарахована заробітна плата становить 8914 грн. (вх. №78038 від 05.08.2010 р.), III квартал 2010 року нарахована заробітна плата становить 14595 грн. (вх. №116367 від 04.11.2010 р.), за IV квартал 2010 р., нарахована заробітна плата становить 13971 грн. (вх. 13971 від 08.02.2011 р.). Загальна сума нарахованої заробітної плати становить 48985 грн.
Податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, задеклароване позивачем у 2010 р. складає 1011 грн., а мало бути визначено та сплачено у розмірі 18248 грн. А відтак, у 2010 році позивач безпідставно завищив суму витрат на оплату праці, що призвело до заниження ним грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 17237 грн.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги Науково-технологічного Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета» та Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі № 1170/2а-4325/12- залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко