15 липня 2014 рокусправа № 200/10904/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2013 р. по справі № 200/10904/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради про відмову у здійсненні доплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, інваліду 1 групи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи, в розмірі 60 мінімальних заробітних плат на день виплати та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради доплатити одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 60 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначає, що він має статус особи, яка постраждала внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, з 17 листопада 1997 року йому встановлено ІІ групу інвалідності, а з 26 травня 2008 року - встановлено І групу інвалідності в зв'язку з захворюванням, пов'язаним з наслідками шкідливих чинників аварії на Чорнобильській АЕС, а тому у нього виникло право на виплату одноразової грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2013 року визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради щодо нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової компенсації в розмірі 15 мінімальних заробітних плат.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт посилається на відсутність у позивача права на виплату такої допомоги, оскільки таким правом ОСОБА_1 вже скористався при встановленні йому II групи інвалідності.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржену постанову залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останнього.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 з 29 грудня 1997 року має статус громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, з 17 листопада 1997 року відповідно до довідки МСЕК № 39239 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності, пов'язаною з професійним захворюванням, викликаним роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в зв'язку з чим має право на отримання допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Згідно з довідкою МСЕК серія МСЕ-ДНА-01 №60961, 09 червня 2008 року ОСОБА_1 встановлено першу групу інвалідності з 26 травня 2008 року, викликану роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначене також підтверджується експертним висновком від 04 березня 2008 року. 15 липня 2013 року ОСОБА_1 подано Управлінню праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради заяву про перерахунок допомоги на оздоровлення відповідно до вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", з посиланням на норму статті 268 Цивільного кодексу України, за якою на вимоги про відшкодування шкоди, спричиненої здоров'ю не розповсюджується правила позовної давності. Листом від 22 липня 2013 року Управлінням праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради було відмовлено в перерахунку допомоги, з посиланням на те, що така допомога була вже виплачена на підставі заяви від 1 червня 2008 року в розмірі 379,30 грн. У відповідності до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам І групи, виплачується одноразова компенсація в розмірі 60 мінімальних заробітних плат на день виплати. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 така компенсація виплачувалася у меншому розмірі, а саме у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсації виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на виплату різниці одноразової компенсації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:
інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат;
інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат;
інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат;
дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат;
сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів не приймає посилання Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради на те, що для розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необхідно застосовувати Постанову Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, оскільки Закони України мають пріоритет над підзаконними нормативними актами, якими є зазначена Постанова та звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є безпідставним.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради повинен був діяти у відповідності до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і у 2008 році сплатити позивачу належну до виплати одноразової компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2008 році згідно ст.48 зазначеного Закону.
Однак, при виплаті даної компенсації відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стосовно вимог позивача щодо перерахунку та виплати одноразової компенсації за шкоду здоров'ю при встановленні II групи інвалідності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які стали інвалідами II групи виплачується компенсація у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пріоритетності законів над підзаконними актами і вважає правомірним висновок суду щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення в Бабушкінській районній у м. Дніпропетровську раді нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду здоров'ю при встановленні I групи інвалідності у відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради - залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2013 р. по справі № 200/10904/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко