03 жовтня 2013 рокусправа № 2а/1118/909/12 (1118/6683/12)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Чабаненко С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2012 року у справі № 2а/1118/909/12 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, заінтересована особа: управління Пенсійного фонду України в м.Олександрія та Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження,-
В серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила визнати незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 12.07.2012 року про закінчення виконавчого провадження № 33114200 по примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-2296/10, виданого 30 травня 2012 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова державного виконавця від 12.07.2012 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2296/10, виданого 30 травня 2012 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про зобов'язання управління Пенсійного Фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії як інваліду ІІ групи відповідно до ч.4 ст.54 , ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 8 липня 2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат, є незаконною та прийнята державним виконавцем передчасно, оскільки державним виконавцем не було вчинено всіх дій встановлених Законом України „Про виконавче провадження" для належного виконання рішення суду.
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2012 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанцій та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги відповідач вказує на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, яку просить залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що 30 травня 2012 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист № 2а-2296/10 з примусового виконання рішення суду про зобов'язання управління Пенсійного Фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії як інваліду ІІ групи відповідно до ч.4 ст.54 , ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 8 липня 2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 19.06.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа та надано строк для добровільного виконання боржником рішення суду.
12.07.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-2296/10 від 30.05.2012 року виданого Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області на підставі пункту 11 статті 49 та статті 75 Закону України „Про виконавче провадження" з тих підстав, що при здійсненні виконавчих дій встановлено проведення перерахунку боржником позивачеві пенсії на виконання рішення суду, проте рішення суду в частині, що стосується виплати стягувану соціальних виплат виконати без участі боржника виконати неможливо, боржник є бюджетною установою і не має власного майна на яке можливо звернути стягнення.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Основними засадами судочинства, крім інших, є обов'язковість рішень суду згідно статті 129 Конституції України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено відповідними положеннями Закону України „Про виконавче провадження", згідно зі статтями 1 та 2 якого виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб державної виконавчої служби, яка входить до системи Міністерства юстиції України, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню .
Статтею 1 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню .
Частиною 1 статті 11 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії .
У відповідності до вимог частини 2 статті 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом .
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем виконані всі дії, які необхідні для примусового виконання рішення.
Відповідно до положень пункту 11 частини 1 статті 49 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону. Згідно положень частини третьої статті 75 вказаного Закону у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи) , що його видав.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про передчасність винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з огляду на невжиття державним виконавцем всіх передбачених законом заходів для належного виконання рішення суду.
За вказаних обставин допущене порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права призвело до неправильного вирішення справи та відповідно є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених підстав.
Керуючись ст.197,п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 жовтня 2012 року у справі № 2а/1118/909/12 - скасувати із прийняттям нової постанови.
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 12.07.2012 року про закінчення виконавчого провадження № 33114200 по примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-2296/10, виданого 30 травня 2012 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: С.В. Чабаненко