27 листопада 2013 рокусправа № 804/3668/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року по справі № 804/3668/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»
до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровської області
про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та скасування постанови.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року по справі № 804/3668/13-а відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» про поновлення строку звернення до суду та адміністративний позов залишено без розгляду.
Ухвалу суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Не погодившись з ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» подало апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року по справі № 804/3668/13-а та направити справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження. На думку апелянта, суд не надав належної оцінки наведеним позивачем обставинам, зокрема стосовно скрутного фінансового становища, що викликало труднощі при здійсненні оплати судового збору. Крім цього, в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває більше 100 виконавчих проваджень, боржником по яких виступає позивач, та по яких державним виконавцем були прийняті постанови про поновлення виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, що є предметом оскарження, в т.ч. й у даній справі. Отже, через велику завантаженість, часу підготувати у строки, передбачені законодавством, усі позови не було можливим. Саме ці підстави, на думку позивача, і є поважними, та дають підстави для поновлення строку звернення до суду, що не було враховано судом.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, повідомлень про причини неявки до суду не надходило.
З урахуванням наявних у справі доказів, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши представника позивача, дослідивши докази у справі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05 лютого 2013 року позивачем отримана постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про поновлення виконавчого провадження від 04 січня 2013 року за виконавчим написом № 3630, виданим 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_1, що підтверджується відміткою на супровідному листі.
04 лютого 2013 року, згідно відмітки на супровідному листі, позивач отримав постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 14 січня 2013 року про стягнення виконавчого збору за виконавчим написом № 3630, виданим 26.12.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_1.
13 березня 2013 р. позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про оскарження постанови про поновлення виконавчого провадження від 04 січня 2013 р. та постанови про стягнення виконавчого збору від 14 січня 2013 р., винесених на підставі виконавчого напису № 3630 від 26.12.2003 р.
При розгляді адміністративної справи за даним позовом ухвалою суду від 15.03.2013 р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та адміністративний позов залишено без розгляду.
В мотивування даної ухвали, керуючись приписами ст.ст. 99, 100, 181 КАС України, суд вказав на відсутність доказів, які б доводили наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Відповідно до приписів ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено позивачем, про порушене право він дізнався після отримання оскаржуваних постанов відповідно 04 та 05 лютого 2013 р., проте з даним адміністративним позовом звернувся лише 13.03.2013, що підтверджено відміткою Дніпропетровського окружного адміністративного суду. В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач послався на наявність в провадженні відповідача більше 100 виконавчих проваджень, в яких він є боржником та отримання 04 та 05 лютого більше 80 постанов про стягнення виконавчого збору та поновлення виконавчого провадження. Оскільки підготовка судових позовів потребувала багато часу та на підприємстві існує складна процедура узгодження й оплати судового збору позивач не встиг звернутись до суду з даним позовом у встановлений Законом строк.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь які письмові докази на підтвердження вказаних позивачем обставин. Додані позивачем до апеляційної скарги докази лише відображають фінансовий стан підприємства позивача станом на 10.03.2013 р., а також свідчать про те, що з адміністративними позовами до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо оскарження постанов державного виконавця про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих написів та стягнення виконавчого збору позивач звернувся 20.02.2013. Таким чином, поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом у даній справі зазначені докази не підтверджують.
Крім цього, як вірно зазначив суд першої інстанції, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та фактично унеможливлюють своєчасне вчинення відповідних дій. Проте доказів, які б свідчили про наявність таких обставин, суду першої інстанції під час вирішення ним клопотання про поновлення строку звернення позову до суду позивачем надано не було.
Статею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» не довела наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а отже ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні усіх обставин в їх сукупності. Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують. Також колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення. За наведених обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року по справі № 804/3342/13-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року по справі № 804/3342/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай