"07" грудня 2012 р. справа № 2а-754/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11.01.2012 року у справі № 2а-754/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
19.12.2011 року позивач звернувся до суду з позовом управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області, в якому, просив визнати неправомірними дії та зобов'язати вчинити певні дії, які повязані з відмовою у нарахуванні і виплаті пенсії як інваліду 3 групи відповідно до положень ст..ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі - Закон № 796-ХІІ) за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 28.09.2011 року по момент фактичного перерахунку, зобов'язати відповідача перевести його на пенсію згідно ст..ст. 50, 54 вказаного Закону, призначити пенсію з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50 % від розміру мінімальної пенсії за віком, стягнути недоотриману пенсію за той же період.
Постановою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11.01.2012 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргаю, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою, постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, його визнано інвалідом IІI групи (а.с. 7).
Положеннями статті 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. (а.с. 6).
Відповідно до статті 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 „Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року, відповідно до пунктів 1, 3 якої встановлено розміри виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, починаючи з 23.07.2011 року виплати особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідність яких встановлена внаслідок захворювання пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, повинні здійснюватись у відповідності до постанови КМУ №745.
Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі ст.ст. 50,54,ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 28.09.2011 року, тобто після прийняття Постанови № 745 „Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволені позову з наведених підстав.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11.01.2012 року у справі № 2а-754/11 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров