01 квітня 2014 рокусправа № 808/111/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року по справі № 808/111 /13-а за позовом Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції протиправними та зобов'язати зняти арешти, накладені на майно ОСОБА_1. В обґрунтуванні заявлених вимог зазначає, що на примусовому виконанні відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №1-356/2009, виданого Центральним районним судом м. Сімферополя від 26 березня 2010 року про конфіскацію всього майна, належного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави. У відповідності до вимог ст.ст. 17,19, 25 Закону України "Про виконавче провадження". Постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження. В цілях виконання рішення суду державним виконавцем проведена перевірка майнового стану боржника та направлені запити в органи реєстрації рухомого та нерухомо майна.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт посилається на те, що на примусовому виконанні Шевченківському відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на примусовому виконанні перебувають виконавчі документи у відношенні ОСОБА_1 та під час примусового виконання вказаних виконавчих документів державним виконавцем за заявами стягувача було накладено арешт в цілях забезпечення виконання рішення суду на все майно боржника, однак під час проведення виконавчих дій майна в Запорізькій області, на яке можливе звернути стягнення не виявлено. Тобто відсутній об'єкт майна, на який необхідно накласти арешт.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, відповідач у поданому до суду клопотанні, просив проводити апеляційний розгляд без участі його уповноваженого представника.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для ії задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, на примусовому виконанні в Шевченківському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження по виконанню наказу №2-н-1550, виданого 25 серпня 2009 року Шевченківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "Приват Банк" боргу у розмірі 9784,51 грн. Виконавче провадження по виконанню наказу №2-н-1474/08, виданого 28 лютого 2011 року Шевченківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "Приват Банк" боргу у розмірі 4784,39 грн., виконавче провадження по виконанню виконавчого листа по цивільній справі №0827/2-440/2011, виданого 15 лютого 2011 року Шевченківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "Приват Банк" боргу у розмірі 302,83грн., виконавче провадження по виконанню виконавчого листа по цивільній справі №0827/2-440/2011, виданого 15 лютого 2011 року Шевченківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "Приват Банк" боргу у розмірі 18282,71грн. Згідно Витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на все майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми боргу накладено арешт Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. В ході проведення виконавчих дій, вжитими державним виконавцем заходами встановлено, що боржника не знайдено, встановити місце його мешкання не виявилось можливим, майна на яке можливо було звернути стягнення також не виявлено в зв'язку з чим виконавчі документи були повернуті стягувачеві. Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим 23.07.2010 відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа №1-356/2009, виданого Центральним районним судом м.Симферополя щодо конфіскації майна боржника ОСОБА_1. Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17 грудня 2010 року державним виконавцем накладено арешт на все майно що належить ОСОБА_1., а саме на квартиру яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Згідно Акту опису й арешту майна від 22 листопада 2011 року проведено опис майна, що належить боржнику, а саме на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 Крим. 31 травня 2012 року за №1437/03-34 на адресу позивача Головним управлінням міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим повернуто документи щодо реалізації майна у вигляді 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 яке належить ОСОБА_1 для дооформлення, оскільки документи не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а саме згідно Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна на все майно ОСОБА_1 накладено арешти Шевченківським Відділом державної виконавчої служби міського управління юстиції які діють до цього часу. Згідно відповіді відповідача відомо, що арешт не знято , виконавчі дії закінчені, але виконавчий збір не стягнуто, майна яке належить боржнику не виявлено, та державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" , у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Стаття 60 Закону України "Про виконавче провадження", регулює питання щодо зняття арешту з майна, якою, зокрема встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Таким чином, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено право щодо звернення відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим з вимогами щодо зняття арешту з майна боржника.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року по справі № 808/111/13-а - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко