04 березня 2013 рокусправа № 2а-1878/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради на постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 25 серпня 2011 року у справі № 2а-1878/11 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
28.07.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради та просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення за 2010-2011 роки.
Постановою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 25 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за період 2010-2011 роки в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році ІІ категорії, та користується пільгами, встановленими ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з довідки управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради у лютому 2010 року нараховано допомогу на оздоровлення в сумі 100грн. за 2010 рік, у червні 2011 року - в сумі 100 грн. за 2011 рік. 18.01.2011р. компенсаційна виплата на оздоровлення за 2010 рік бела перерахована на поточний рахунок позивача. Повідомлено, що виплата допомога на оздоровлення за 2011 рік буде здійснена при надходженні фінансування.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В 2011 році нормативних актів Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не приймалося.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у 2011 році нарахування одноразової допомоги на оздоровлення повинно здійснюватися відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може бути віднесено до реалізації права визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Тому висновки суду першої інстанції щодо виплати одноразової допомоги у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2011 рік є обґрунтованими.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги за 2010 рік, суд першої інстанції не прийняв до уваги наступне.
Як вже було зазначено, управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради у лютому 2010 року нарахувало допомогу на оздоровлення в сумі 100грн. за 2010 рік.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (лютий 2010 року), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у липні 2011 року, тобто з пропуском річного строку, який був встановлений на час виникнення спірних правовідносин (вчинення оскаржуваних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень).
З огляду на ч. 1 ст. 100 КАС України, в редакції чинній на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зміни до нього офіційно опубліковано в періодичних виданнях після їх прийняття. Отже, положення цих правових актів є загальнодоступними.
Таким чином, позивачем пропущено річний строк звернення до суду з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а відтак, позовні вимоги в частині позовних вимог за 2010 рік повинні бути залишені без розгляду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст. 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 25 серпня 2011 року у справі №2а-1878/11 скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати у 2011 році на користь ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.
Зобов'язати управління праці і соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік як особі, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій та зобов'язання управління праці і соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області здійснити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров