01 квітня 2014 рокусправа № 1170/2а-4283/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі № 1170/2а-4283/12 з позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001730171 від 07 липня 2012 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 19 296 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001750171 від 07 липня 2012 року, яким нараховано грошове зобов'язання за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 851 грн. Позивач зазначав, що у 2010 році перебував на спрощеній системі оподаткування і був платником єдиного податку, сплачував максимальну ставку податку у розмірі 450 грн. щомісячно, тому висновок податкового органу, що отримані доходи від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Фортуна" за маркетингові послуги (посередницькі (агентські) послуги по укладанню договору поставки насіння соняшника на суму 170 000 грн.) підлягають оподаткуванню на загальних підставах, відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" не відповідає вимогам чинного законодавства України. Висновок податкового органу, що "надання маркетингових послуг" по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Фортуна" відноситься до коду Класифікатору видів економічної діяльності 74.13.0 "Дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки" є лише припущенням.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприєця ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт посилається на те, що висновок податкового органу щодо отримання суми коштів в розмірі 170 000,00 гривень не у межах підприємницької діяльності по співпраці в грудні 2010 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма» Фортуна», є помилковими.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, відповідач у поданому до суду клопотанні, просив проводити апеляційний розгляд без участі його уповноваженого представника.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів,що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 07 червня 2007 року зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, як фізична особа-підприємець. 17 грудня 2009 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано свідоцтво про сплату єдиного податку на 2010 рік Серія НОМЕР_2, вид діяльності надання послуг у рослинництві; ремонт, технічне обслуговування, монтаж ін.. машин, устаткування для сільського господарства. У період з 17 травня 2012 року по 22 травня 2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 10 травня 2012 року, за результатами якої оформлено акт №167/17-1/НОМЕР_1 від 30 травня 2012року, яким виявлено порушення ст.1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва " - завищення обсягу виручки від надання послуг за 2010 рік на суму 170 000 грн.; ст.13 Декрету Кабінету Міністрів №13-92 від 26 грудня 1992 року "Про прибутковий податок з громадян" - донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 19 125, 00 грн. грн., в тому числі за четвертий квартал 2010 року - 19 125, 00 грн.; пп. 7.1, п.7.2 ст.7 Інструкції від 19 липня 1999 року №162/379 "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього середовища", абз. "б" пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - неподання податкових розрахунків суми збору навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року, за 2009 рік, за 1 квартал 2010 року, за 1 півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року (а.с.31). На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0001730171 від 07 липня 2012 року, яким, у зв'язку з виявленим порушення пп. 49.2, пп. 49.18.2, п.49.18, ст..49, пп. 177.5.2 п. 177.5, ст.177 Податкового кодексу України, ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26 грудня 1992 року „Про прибутковий податок з громадян", визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 19 296 грн., в тому числі основного платежу 19 152 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 171 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 року застосування суб'єктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності здійснюється в порядку встановленому законодавством України.
Згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року № 507 „Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727", на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. №13 „Про прибутковий податок з громадян " (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу).
Згідно п.п. 9.12.1 п. 9.12. ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Відповідно до п.п 9.12.1 п.9.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Згідно з вимогами ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян", п.13 Інструкції „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю" затвердженої Наказом державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12, оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до п. 2.1 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього середовища" від 19 липня 1999 року, №162/379, платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, в доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського кружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі №1170/2а-4283/12 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко