19 червня 2014 рокусправа № 804/11483/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
представника позивача - Чала-Серебрякова І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2013р.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріонрембуд" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріонрембуд" звернулося з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування податного-повідомлення рішення № 0002212201 від 07.08.2013р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт позапланової виїзної перевірки був складений відповідачем з порушенням процедури призначення, проведення та оформлення результатів перевірки. Податковий орган не повідомив товариство про місце і час розгляду заперечень, а також не надіслав відповіді за результатами розгляду заперечень на акт перевірки в рамках строків, передбачених законодавством. У встановлений законодавством строк податковий орган не прийняв відповідного рішення про донарахування грошових зобов'язань, отже тим самим визнав правомірність дій платника податків, в результаті чого позбавляється права приймати ППР після спливу зазначеного строку. До того ж, висновки, які містить акт перевірки, є безпідставними.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013р. позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002212201 від 07.08.2013р.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована наступним. Господарські операції ТОВ "Оріонрембуд" та ТОВ «ВК «Віконні-Системи» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами. Укладені договори між позивачем та ТОВ «ВК «Віконні-Системи» законом до нікчемних не віднесено, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Тому висновки податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту є невірними. До того ж, відповідач позбавлений права приймати податкове-повідомлення рішення після проходження усіх передбачених для цієї процедури строків.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, податковим органом подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відсутність факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не передбачені для використання в господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість. Податковою перевіркою встановлено, що ТОВ "Оріонрембуд" та ТОВ «ВК «Віконні-Системи» мали «ймовірне надання послуг сумнівного сектору економіки» з метою отримання податкової вигоди. Даний факт не дає законних підстав для прийняття рішення ДПС про підтвердження достовірності формування податкового кредиту ТОВ "Оріонрембуд".
Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В підтвердження своєї позиції зазначає, що господарські операції між ним та ТОВ «ВК «Віконні-Системи» здійснювалися відповідно до діючого законодавства та мають усі підтверджуючі на це документи. До того ж, відповідач не мав права приймати податкове повідомлення-рішення після закінчення усіх передбачених для цієї процедури строків.
Представник податкового органу (апелянта) у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з огляду на зазначене, суд приймає рішення розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи заперечення на апеляційну скаргу та просив залишити скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17 серпня 2013 року ТОВ «Оріонрембуд» отримало від Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 № 0002212201, відповідно до якого Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області повідомила про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Оріонрембуд» за платежем з податку на додану вартість у розмірі 53 910,00 грн. та нараховані штрафні санкції на загальну суму 13 478,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення було оформлене на підставі акту позапланової виїзної перевірки №75/7/22.2-07/32292955 від 19.07.2013р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Оріонрембуд» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «ВК «Віконні системи» за листопад, грудень 2011 року, січень, березень, квітень, червень, серпень, вересень 2012 року, їх відображення в господарських операціях та подальшої реалізації. Податкове-повідомлення рішення № 0002212201 від 07 серпня 2013 року винесене на підставі підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України.
Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Конституції України, Податкового кодексу України, а також ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.
В силу пп. 139.1.9 ст. 139 ПКУ, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно пункту п.201.1. ст.201 ПКУ, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають статі з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору.
В силу п.201.6 ст. 201 ПКУ, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 201.9 ст. 201 ПКУ встановлено, що не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платникам, звільненим від сплати податку за рішенням суду.
В порядку п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та с підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно матеріалів справи, між позивачем (ТОВ «Оріонрембуд») та ТОВ «ВК «Віконні Системи» укладений договір по ремонту площадки 9 секції ОПУ2 ОФІ на «Полтавський ГОК» №01/11 від 01.11.2011р., по поточному ремонту приміщень №02/12 від 02.12.2011р„ №8/12 від 08.12.2011р., №1/02 від 01.02.2012р., №2/02 від 05.02.2012р., №05/01 від 05.01.2012р., №03/04 від 03.04.2012р., №26/06 від 26.06.2012р., №11/08 від 11.09.2012р., №03/09 від 03.09.2012р..
Згідно первинних документів та договору №01/11 ТОВ «ВК «Віконні Системи», яке іменується в подальшому СУБПІДРЯДНИК, в собі директора Іончикова А.Д.., діючого на підставі Статуту, з одного боку, і ТОВ «Оріонрємбу» - іменоване надалі ПІДРЯДНИК, в собі директора Байдужа С.М., який діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей договір. На виконання умов зазначеного договору товариством «ВК «Віконні Системи» виписано на адресу ТОВ «Орінрембуд» належним чином оформлені податкові накладні (серед яких і спірна податкова накладна № 535 від 26.06.2012 року).
Однак, в акті перевірки (а.с. 188) зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що підприємство до складу податкового кредиту віднесло суми податку на додану вартість, які не підтверджено податковою накладною за червень 2012року на загальну суму 2409,62 грн.
Натомість, згідно матеріалів справи, копія податкової накладна за червень 2012року на загальну суму 2409,62 грн. міститься в матеріалах справи.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач сформував витрати та податковий кредит на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних за господарськими операціями з контрагентом ТОВ «ВК «Віконні системи». При цьому, ТОВ ТОВ «ВК «Віконні системи» на час видачі податкових накладних було зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість, а тому відповідно до п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, мало обов'язок виписувати податкові накладні.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріонрембуд" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна