24 червня 2013 рокусправа № 0827/2а-9047/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 липня 2011 року у справі №0827/2-а-9047/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії, -
15.06.2011р. (згідно поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- зобов'язати відповідача, відповідно до п.5 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року, врахувати стаж роботи з 20.03.1964р. по 17.07.1978р. на Петропавлівській бляшано-баночній фабриці, що знаходиться у м.Петропавлівськ-Камчатський, Камчатської області Російської Федерації з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії по старості та по інвалідності, та середній заробіток при нарахуванні пенсії;
- зобов'язати відповідача, згідно із порядком, визначеним законодавством України, перерахувати пенсію з урахуванням стажу роботи з 20.03.1964 року по 17.07.1978 року на Петропавлівській бляшано-баночній фабриці та виплатити суми недоотриманої пенсії, внаслідок неправильного перерахунку моєї пенсії з 02.03.2003 по моменту винесення рішення суду та в подальшому.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 липня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При розрахунку стажу роботи відповідачем зараховано до загального стажу роботи в одинарному розмірі період роботи в районах Крайньої Півночі з 20.03.1964 року по 17.07.1978 року.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач 13.05.2011 року звернулася до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя із заявою про пільгове обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі з 20.03.1964 року по 17.07.1978 року.
Проте, листом №6923/М-1 від 19.05.2011р. управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя повідомило позивача про відсутність підстав для кратного обчислення пільгового стажу роботи. Відповідь мотивована тим, що право на пільгове обчислення стажу, надаються тільки особам, які уклали трудові договору строком на три роки. Так як трудові договори або інші документи, які б підтверджували факт укладення трудового договору і поширенню на позивача пільг по заліку трудового стажу в кратному обчисленні не надано, законні підстави для пільгового обчислення стажу - відсутні.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при призначенні пенсії не надано трудових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі або місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, крім того позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Указом Президії Верховної ради СРСР від 10.02.1960 р., встановлено, що пільги по обчисленню стажу роботи (один рік за півтора) надавались переведеним, направленим або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі і місцевості, прирівняні до цих районів, з інших місцевостей країни, за умови, що вказані працівники заключили трудові договори на роботу в цих районах на термін п'ять років.
Згідно із положеннями Закону СРСР «Про державні пенсії» 1956 року та Положенням про порядок призначення і виплату державної пенсії, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, підставою для надання пільг є укладення трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі, місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищевказаними нормативно-правовими актами.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, записи в трудовій книжці є основним підтвердженням про укладення трудових договорів в районі Крайньої Півночі.
Як вбачається з копії трудової книжки, наявної в матеріалах справи, позивач у період з 20.03.1964р. по 17.07.1978р. працювала на Петропавлівській бляшано-баночній фабриці, що знаходиться у м.Петропавлівськ-Камчатський, Камчатської області Російської Федерації.
Крім того, архівною довідкою №4681/п від 31.02.2005 року, яка видана Архівним відділом Апарату Глави Петропавлівськ-Камчатської міської муніципальної освіти підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в період з 12.10.1972 року по 17.07.1978 року в Петропавлівській бляшано-баночній фабриці, яка знаходилась у м.Петропавлівськ-Камчатський, Камчатської області Російської Федерації, та яка відноситься до районів Крайньої Півночі на підставі Постанови Ради міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967р., Постанови Ради міністрів №12 від 03.01.1983р.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції в дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з врахуванням пільгового стажу.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо часу, з якого відповідач повинен провести перерахунок пенсії та визнавши відсутність пропуску строку, встановленого для звернення до суду з адміністративним позовом, суд першої інстанції не прийняв до уваги наступне.
Так, відповідно ст.99 КАС України, чинній з 30.07.2010р., адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на ч. 1 ст. 100 КАС України, в редакції чинній на час звернення позивача до суду та прийняття оскаржуваного рішення, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом 15.06.2011р., в якому заявлено вимоги за період з 02.03.2003 року, тобто позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зміни до нього офіційно публікуються в періодичних виданнях після їх прийняття. Отже, положення цього правового акту є загальнодоступними.
Суд апеляційної інстанції вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси. Виплата пенсії є щомісячною, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду.
За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги за період з 2003 року по 14.12.2010 року, включно, порушив вимоги процесуального законодавства, не застосувавши наслідки пропуску встановленого шестимісячного строку звернення з позовом до суду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нову про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 липня 2011 року у справі №0827/2-а-9047/11 скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по стажу, з урахуванням п.5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до стажу періодів роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року, тобто в пільговому обчисленні, а саме: період роботи з 20.03.1964 року по 17.07.1978 року, включно, - в полуторному розмірі.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по стажу з 15.12.2010 року, з урахуванням п.5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до стажу періодів роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року, тобто в пільговому обчисленні, а саме: період роботи з 20.03.1964 року по 17.07.1978 року, включно, зарахувати в полуторному розмірі.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії з 15.12.2010 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя в часині визнання протиправними дій та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя здійснити перерахунок пенсії за період з 02.03.2003р. по 14.12.2010р., включно, - залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів, після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров