01 липня 2014 рокусправа № 804/12453/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги, -
У вересні 2013 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби. Просив зобов'язати нарахувати та сплатити належну одноразову грошову допомогу позивачу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 11 років служби.
Позивач зазначив, що 27.08.13р. його було звільнено з податкової міліції Державної податкової служби України в Дніпропетровській області у зв'язку із скороченням штатів, проте повного розрахунку з боку відповідача здійснено не було. Позивач наполягає на тому, що на день звільнення з органів податкової служби має необхідний пільговий стаж для отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, тому з урахуванням положень ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України від 08.07.2011р. № 3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та ст.10 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992р., вважає дії відповідача з приводу не нарахування та невиплати відповідної одноразової допомоги при звільненні протиправними.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби. Зобов'язано відповідача нарахувати та сплатити належну одноразову грошову допомогу позивачу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 11 років служби.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, яке полягає у неналежному дослідженні обставин та неправильному застосуванню ст.ст. 353, 355-357 Податкового кодексу України та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим Постановою КМ Української РСР від 29.07.91 №114 та інші нормативно-правові акти.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, згідно трудової книжки НОМЕР_1, оригінал якої досліджено в судовому засіданні суду першої інстанції та копія наявна в матеріалах справи, у період з 10.09.2001 по 22.01.2007р. служив в органах внутрішніх справ, з 27.07.2007р. по 27.08.2013р. проходив службу в податковій міліції ДПС у Дніпропетровській області.
27 серпня 2013р. позивача, майора податкової міліції, згідно наказу Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 27.08.2013р. № 281-о, звільнено через скорочення штатів зі служби в податковій міліції з посади оперуповноваженого відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів головного відділу податкової міліції ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
В подальшому, позивач звернувся до голови Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з листом (вх. від 24.09.2013р.) щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області листом №К-137/з/04-36-05-34 від 14.10.2013р. повідомило позивача, що наказ ДПС у Дніпропетровській області №281-о від 27.08.2013р. «Про звільнення працівників податкової міліції», в частині не призначення та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, підготовлено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та прямими нормами спеціального Закону України №2262-ХІІ, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів звільненої особи. Законодавчо визначених підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не має.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовані нормами Закону України від 09.04.1992 р. за № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2262, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, оскільки аналіз наведених норм чинного законодавства, дає підстави вважати, що відносини, що є предметом позову регулюються спеціальним законом України від 09.04.1992 р. за № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Позивача звільнено з органів податкової служби з підстав скорочення штатів (п.64 "г"), загальна вислуга ОСОБА_1 становить 11 років 5 місяців, що підтверджується копією трудової книжки позивача та не заперечувалося відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанцій, що позивач має право на отримання грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 11 років служби в податковому органі.
Така позиція суду узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду по справі №К/800?/33599/13 від 06 березня 2014 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова