12 червня 2014 рокусправа № 804/14600/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року по справі № 804/14600/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод» звернулося до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції від 28.05.2013 р. № 0000832210 та №0000842210.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції від 28.05.2013 р. № 0000832210. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції від 28.05.2013 р. № 0000842210.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, з 12.04.2013 р. по 25.04.2013 р. на підставі наказу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції від 11.04.2013 р. № 393 головним державним податковим ревізор-інспектором відділу планування, організації податкового контролю Тимко Л. Є. згідно з п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" з питань взаємовідносин з ПП "Одеська Технопромислова Група", ПП "Орвіл-Трейдінг", ПП "Дана Даблью" за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено Акт №382/222-05461390 від 08.05.2013 р.
Перевіркою встановлено порушення:
-ст. 3, п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.6.1 п. 5.6, п. п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1861707,17 грн., в т. ч.: за 1 квартал 2010 р. - 152674,48 грн., за 3 квартали 2010 р. - 915972,75 грн., за 4 квартал 2010 р. - 7593059,94 грн.;
-п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 669316,80 грн., в т. ч.: за січень 2010 р. - 63000,00 грн., за липень 2010 р. - 178913,40 грн., за серпень 2010 р. - 83109,50 грн., за вересень 2010 р. - 61851,00 грн., за жовтень 2010 р. - 194948,70 грн., за листопад 2010 р. - 87494,20 грн.
Листом № 53/05 від 17.05.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" подало до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції заперечення на акт перевірки №382/222-05461390 від 08.05.2013 р., які листом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції № 2937/10/22-2 від 22.05.2013 р. залишені без задоволення.
На підставі акта перевірки № 382/222-05461390 від 08.05.2013 р. Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000832210 від 28.05.2013 р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 2 323 108,44 грн., з них: основний платіж - 1 858 486,75 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 464 621,69 грн., а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000842210 від 28.05.2013 р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 836646,00 грн., з них: основний платіж - 669316,80 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 167329,20 грн.
31.05.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" подало спочатку до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, а потім до Головного управління Міндоходів скарги на податкові повідомлення-рішення № 0000832210 від 28.05.2013 р. та № 0000842210 від 28.05.2013 р., видані Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією.
Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №1751/10/10-25 від 09.08.2013 р. скасовані:
- податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000832210 від 28.05.2013 р. в частині 190 843,10 грн. збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" грошового зобов'язання з податку на прибуток, а в іншій частині залишено рішення без змін;
- податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000842210 від 28.05.2013 р. в частині 78 750,00 грн. збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а в іншій частині залишено рішення без змін.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 14046/6/99-99-10-01-15 від 25.10.2013 р. податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000832210 від 28.05.2013 р. та № 0000842210 від 28.05.2013 р. залишені без змін, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №1751/10/10-25 від 09.08.2013 р.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.
Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», діючого до 01.01.2011, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Стосовно права платника на податковий кредит відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.
Отже, необхідною умовою для формування валових витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" (покупець) та ПП "Одеська Технопромислова Група" (постачальник) укладено договір № 18.01/10, відповідно до якого постачальник передає у власність, а покупець приймає та сплачує товар згідно специфікацій. Загальна вартість договору складає орієнтовно 1 000 000,00 грн.
За перевіряємий період товариством з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" від ПП "Одеська Технопромислова Група" отримано товар (запчастини) на загальну суму 1 473 000,00 грн., задекларовано податкового кредиту 241 913,40 грн.
Придбаний у ПП "Одеська Технопромислова Група" товар частково експортовано згідно контракту №21/11 від 04.09.2011 р., укладеного з Компанією "WITEC GmbH" (Лаасдорф, Німеччина), частково використано в господарській діяльності та знаходиться в залишках товару на кінець перевіряємого періоду.
02.08.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" (покупець) та ПП "Орвіл-Трейдінг" (постачальник) укладено договір №02.08/10, відповідно до якого постачальник передає у власність, а покупець приймає та сплачує товар згідно специфікацій. Загальна вартість договору складає орієнтовно 4 000 000,00 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" від ПП "Орвіл-Трейдінг" отримано товар (запчастини) на загальну суму 2 302 220,44 грн., задекларовано податкового кредиту 383 703,41 грн.
Придбаний у ПП "Орвіл-Трейдінг" товар частково реалізовано на експорт згідно контракту № 21/11 від 04.09.2011 р., укладеного з Компанією "WITEC GmbH" (Лаасдорф, Німеччина) та покупцям на території України - ТОВ "Конкорд", ТОВ "Онікс" та ФОП ОСОБА_3, частково товар використано в господарській діяльності і знаходиться в залишках товару на кінець перевіряємого періоду.
08.11.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" (покупець) та ПП "Дана Даблью" (постачальник) укладено договір поставки №08/11-10, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати покупцю товар в асортименті, а покупець зобов'язується приймати цей товар та вчасно здійснювати його оплату згідно умов та протягом строку дії даного договору.
За перевіряємий період товариством з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський авторемонтний завод" від ПП "Дана Даблью" отримано товар (запчастини) на загальну суму 814837,20 грн., задекларовано податкового кредиту 135806,20 грн.
Придбаний у ПП "Дана Даблью" товар частково реалізовано на експорт згідно контракту №21/11 від 04.09.2011 р., укладеного з Компанією "WITEC GmbH" (Лаасдорф, Німеччина) та покупцям на території України - ТОВ "Конкорд", ТОВ "Онікс" та ФОП ОСОБА_3
Факт виконання вищевказаних господарських операцій між позивачем та контрагентами підтверджується договорами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, товаро-транспортними накладними, подорожніми листами, контрактами, вантажно-митними деклараціями, заказами-специфікаціями, виписками з банку по рахунку, інвойсами.
Виходячи із змісту перелічених документів вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій.
Податкові накладні, на підставі яких позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту, складені ПП "Одеська Технопромислова Група", ПП "Орвіл-Трейдінг", ПП "Дана Даблью" у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та вказаними підприємствами, які зазначені податковим органом в акті перевірки, відображення позивачем операцій з купівлі-продажу товару в податковому обліку відповідачем не спростовуються.
Також не спростовується відповідачем і факт подальшої реалізації товару та його використання позивачем у власній господарській діяльності.
На момент укладення та реалізації договорів купівлі-продажу контрагент позивача ПП "Одеська Технопромислова Група", ПП "Орвіл-Трейдінг", ПП "Дана Даблью" мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.
Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов'язання з купівлі-продажу товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з купівлі-продажу товарів відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.
Дії позивача та його контрагентів, вчинені на виконання договорів поставки, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.
Також укладені позивачем з ПП "Одеська Технопромислова Група", ПП "Орвіл-Трейдінг", ПП "Дана Даблью" договори не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.
Колегією суддів встановлено, що укладені позивачем з ПП "Одеська Технопромислова Група", ПП "Орвіл-Трейдінг", ПП "Дана Даблью" договори купівлі-продажу відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.
Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагентів позивача - ПП "Одеська Технопромислова Група", ПП "Орвіл-Трейдінг", ПП "Дана Даблью", які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Стосовно посилання відповідача, на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2012 р., яким засновника та директора ПП "Орвіл-Трейдінг" визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 5, ст. 205 ч. 2 КК України, порушення СВ УПМ ДПС у Одеській області кримінальної справи відносно посадових осіб ПП "Одеська Технопромислова Група" за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України за фактом фіктивного підприємництва та порушення СВ УПМ ДПС у Одеській області кримінальної справи відносно посадових осіб ПП "Дана Даблью" за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України за фактом фіктивного підприємництва як доказ неправомірного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
При цьому обов'язковими такий вирок для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, обставини щодо діяння фізичних осіб, встановлені вироком суду по кримінальній справі відносно цих фізичних осіб, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності дій юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.
Тобто, обставини, встановлені вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2012 р. відносно фізичної особи - засновника та директора ПП "Орвіл-Трейдінг" ОСОБА_4, не можуть бути покладені в основу судового рішення у даній адміністративній справі, тим більше, що цей вирок не встановлює обставин і не містить висновків, які б свідчили про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП "Орвіл-Трейдінг".
Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.
Відповідачем у ході судового розгляду справи не надано суду належних доказів встановлення вини та умислу позивача щодо порушення публічного порядку та завдання шкоди державі, не надано суду і відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Акт перевірки від 08.05.2013 не тільки не містить посилань на вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.
Також колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не пов'язують право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).
Отже, якщо контрагент позивача і не виконав своїх зобов'язань щодо сплати податків до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього підприємства і така відповідальність не може бути покладена на позивача.
Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.
Таким чином, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень, а доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 4 липня 2014 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов