24 червня 2014 рокусправа № 804/3837/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автотранспортної інспекції УМВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду в зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду для оскарження дій відповідача. В даному випадку, позивачем оскаржуються дії Управління державної автотранспортної інспекції УМВС України в Дніпропетровській області щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу ВАЗ 2103 1978 р. випуску, д.н. НОМЕР_1, оскільки про порушення своїх прав позивач дізналась 26.11.2010 року, натомість до суду звернулась 18 березня 2013 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Як на одну з підстав причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що весь цей час користувався правом досудового порядку вирішення спору. Натомість, вказане не може бути прийняте судом до уваги, оскільки з відповіді відповідача на останнє звернення від 18.02.2013 року вбачається, що відповідачем вже неодноразово надавались відмови у задоволенні заявлених позивачем скарг.
З матеріалів справи вбачається, що позивач раніше зверталась до суду у листопаді 2010 року з приводу визнання протиправними бездіяльності щодо невидачі свідоцтва про державну реєстрацію автомобіля, номерних знаків; дій щодо скасування реєстрації транспортного засобу; встановлення чинності державної реєстрації, зобов'язання видати свідоцтво та номерні знаки, зобов'язання утриматися від скасування державної реєстрації транспортного засобу, стягнення моральної шкоди, компенсації по справі №2а-162/11 (2а-413/146/2012). Судом першої інстанції в задоволенні позову відмовлено, Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом рішення залишено без змін.
Таким чином, позивач знав про порушення своїх прав та міг скористатися правом на оскарження дій та бездіяльності відповідача за період з листопада 2010 року по травень того ж року.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980р.).
Доводи апелянта не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх прав, які фактично порушені бездіяльністю відповідача.
Тому, враховуючи дату звернення позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом, а саме 18 березня 2013 року, суд першої інстанції вірно залишив адміністративний позов без розгляду.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова