03 червня 2014 рокусправа № 804/16169/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Резидент» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року поданням Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області провадження у справі було закрито у зв'язку з неможливістю розгляду в порядку непозовного провадження.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції податковий орган подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу окружного суду, оскільки вона винесена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.
В письмових запереченнях ТОВ «Комерційна фірма «Резидент» посилаючись на повне та всебічне з'ясування обставин справи судом першої інстанції просив залишити апеляційну скаргу Нікопольської ОДПІ без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 року без змін.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказував на те, що відповідно до ч. 4 ст. 183-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті подання у разі якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Вказане обґрунтовується тим, що між заявником і відповідачем існує спір щодо правомірності винесення наказу від 26.11.2013 року №584 про призначення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до положень пункту ст. 96.10 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом подання є підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Резидент», застосованого на підставі відмови ТОВ «Комерційна фірма «Резидент» від проведення перевірки, 27.11.2013 року заступником начальника управління В.І. Лисенко, в результаті якого начальником Нікопольської ОДПІ Ткачук Г.А. винесено рішення «про застосування адміністративного арешту майна платника податків».
В запереченнях наданих відповідачем до суду першої інстанції вбачається, що відповідач висловлює незгоду щодо дій податкового органу, вважає перевірку проведено із суттєвими порушеннями та без належних повноважень.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про необхідність звернення податкового органу в порядку позовного провадження є обґрунтованим, а дії суду щодо закриття у зв'язку з цим провадження за поданням про стягнення податкового боргу узгоджуються з положеннями процесуального закону.
Така позиція суду першої інстанції також узгоджується з висновком Вищого адміністративного суду викладеному у листі від 02 лютого 2011 року №149/11/13-11 спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України). При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновку суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, прийнятої з дотриманням норм процесуального законодавства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський