03 червня 2014 рокусправа № 811/1390/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Приватного підприємства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА»
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -позивач) звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило стягнути з Приватного підприємства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» (далі - відповідач) адміністративно-господарські санкції та пені в загальному розмірі 516 732,40 грн. та пеню в розмірі 310,05 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємстві відповідача законодавчо було встановлено норматив з працевлаштування інвалідів, виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, у кількості 14 осіб. Згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік на підприємстві працювало 5 інвалідів, відповідачу було нараховані адміністративно - господарські санкції в загальному розмірі 516 732,40 грн. та пеню в розмірі 310,05 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню на загальну суму 387 781,83 грн.
Не погодившись з постановою суду, Приватне підприємство «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА», звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, та ухвалити нове судове рішення, відмовивши в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що адміністративно-господарські санкції застосовані безпідставно, оскільки на відповідача не покладено обов'язку з пошуку та самостійному працевлаштуванню інвалідів, отже дії щодо надання робочих місць, створення штатних посад для інвалідів та надання звітів до Центру зайнятості є достатніми та узгоджуються з нормами закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Позивач також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив змінити постанову в частині розміру стягнення адміністративно-господарських санкцій, а саме винести рішення яким задовольнити позовні вимоги в повній мірі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем було порушено вимоги статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме не сплачено в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативів з працевлаштування на підприємстві визначеної законом кількості інвалідів за 2012 рік.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідач просив залишити її без задоволення, постанову суду в частині заявлених у ній доводах залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду першої інстанції, представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги сторін не підлягають задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог Закону 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем було подано позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма № 10-ПІ). У вказаному звіті відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період складає 340 осіб, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу встановленого ч.1 ст. 19 Закону, на підприємстві відповідача повинна складати 14 осіб. Як зазначено у звіті відповідача на підприємстві впродовж року працювало 5 інвалідів, таким чином на підприємстві задіяна недостатня кількість працюючих інвалідів.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.
Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002 (що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п. п. 3 п. 5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені.
Згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Обов'язок підприємства з створення робочих місць для інвалідів, інформування підприємством уповноважених органів щодо наявності на підприємстві робочих місць для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не супроводжується обов'язком підприємства займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-інвалідів на підприємстві, а створення робочих місць і введення їх в дію має відбуватись з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, забезпечення прав яких на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції закону від 23.02.2006р., шляхом безпосереднього звернення інвалідів до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Матеріали справи містять копії звітів про наявність вакансій форми 3-ПН, станом на 03.10.12 р., 23.10.12 р., 05.11.12 р, 27.11.12 р., 19.12.12 р. (а.с.30-35,82), які відповідач у відповідності з п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» подавав до районного центру зайнятості. Дані звіти містили відомості про наявність, на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не надано звітів про наявність вакансій для інвалідів за період з січня 2012 року по вересень 2012 року, тому і застосування адміністративно - господарських санкцій до відповідача за цей період є обґрунтованим.
Такий висновок колегії суддів узгоджується з судовою практикою, що склалась в аналогічних спорах, зокрема, у постанові колегії у адміністративних справах Верховного суду України від 11 лютого 2014 року.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційних скарг порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Приватного підприємства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
В повному обсязі ухвала складена 06 червня 2014 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова