Постанова від 30.01.2014 по справі 2а-0470/8291/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 рокусправа № 2а-0470/8291/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Стальресурс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі №2а/0470/8291/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Стальресурс" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, про визнання протиправним дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стальресурс" (далі за текстом - ТОВ „Стальресурс") звернулось до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі за текстом - Дніпродзержинська ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправними дії Дніпродзержинської ОДПІ з проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Стальресурс" і складання за її результатами акта №3248/185/23-206/32289612 від 10.06.2011 року „Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ „Стальресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з подат ку на додану вартість за грудень 2010 року по взаємовідносинам з ПП „Вікторія 2007" та далі по ланцюгу постачання";

- визнати протиправними дії Дніпродзержинської ОДПІ із самостійного визнання недійсним правочинів ТОВ „Стальресурс" з постачальниками - учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг, та між останніми у ланцюгу постачань підприємствами- покупцями товарів (робіт, послуг) з їх безпосереднім контрагентом - ТОВ„Стальресурс".

- визнати протиправними дії Дніпродзержинської ОДПІ із внесення змін до картки особового рахунку ТОВ „Стальресурс" в частині самостійно визначених податкових зобов'язань підприємства з ПДВ за грудень 2010 року та даних про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них;

- визнати відсутність повноважень у Дніпродзержинської ОДПІ із самостійного визнання недійсними правочинів;

- визнати протиправним і нечинним виданий Дніпродзержинською ОДПІ висновок „Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ „Стальресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2010 року по взаємовідносинам з ПП „Вікторія 2007" та далі по ланцюгу постачання";

- зобов'язати Дніпродзержинську ОДПІ поновити на особовому рахунку ТОВ „Стальресурс" і в автоматичних базах обліків самостійно визначені податкові зобов'язання підприємства з ПДВ за грудень 2010 року та дані про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них;

- зобов'язати Дніпродзержинську ОДПІ відкликати повідомлення про визнання нікчемними угод до вже проінформованих і утриматись від інформування інших податкових підрозділів, на обліку яких знаходяться підприємства-покупці товарів (робіт, послуг) ТОВ „Стальресурс".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що Дніпродзержинською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ „Стальресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2010 року по взаємовідносинам з ПП „Вікторія 2007" та далі по ланцюгу постачання.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт №3248/185/23-206/32289612 від 10.06.2011 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовленні ними по правочинах, здійснених ТОВ „Стальресурс" при придбанні та наступному продажу товарів(послуг). Товар(послуги) не був переданий в порушення ст. 662, 655, 656 ЦК України, а тому правочини визнано нікчемними по ланцюгу з контрагентами наведеними на стр. 19-22 акта перевірки; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів(послуг) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, які підпадають під визначення норм та вимог Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97 -ВР(зі змінами та доповненнями), чим порушено п. 1.3 ст. 1, п.6.4 ст. 6, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п. 7.3 ст. 7, п. 7.4, п. 7.5 ст.7 даного Закону.

Судом встановлено, що податковим органом при перевірці були використані наступні данні: акт від 12.04.2011р. № 2195/97/23-4/34974527 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП „Вікторія 2007" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2010 року та далі по ланцюгу постачання; перелік комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки: АС Аудит, АІС Реєстр платників податків, АРМ „БЕСТ- ЗВІТ", АРМ „Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"; звітні дані декларацій з ПДВ за грудень 2010 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків до декларацій, та подані додатки до декларацій.

Перевіркою ПП „Вікторія 2007" податковим органом встановлено відсутність у підприємства трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП „Вікторія 2007" були укладені договори: договір №ТА-27-05 від 25.05.2010 про надання транспортних послуг, договір №В-3004-У від 30.04.2010 про надання експедиційних та транспортних послуг, договір №СР30-6/1 від 30.06.2010 за яким ПП „Вікторія 2007" купувало у ТОВ „Стальресурс" продукцію.

Враховуючи результати перевірки ПП „Вікторія 2007" податковим органом зроблено висновок, що правочини, які були укладені у грудні 2010 року між позивачем та ПП„Вікторія 2007" на виконання зазначених договорів та далі по ланцюгу постачання, не направлені на реальне настання наслідків та є нікчемними.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що надані первинні документи, складені на виконання договорів укладених між позивачем та його контрагентом не підтверджують виконання господарських операцій та не мають всіх необхідних реквізитів первинного документу бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій податкового органу з проведення позапланової невиїзної перевірки позивача і складання за її результатами акта перевірки, з огляду на наступне.

Згідно пункту 1 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадку, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платників податків).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 №925/11205 (далі по тексту - Порядок № 327) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України „Про державну податкову службу в Україні" та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Згідно пунктом 1.3 Порядку №327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки певних висновків, а також щодо використання складеного за результатами проведеної перевірки акту в службовій діяльності, зокрема, при проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

Разом з тим, висновки податкових перевірок можуть бути відображені контролюючим органом у даних обліку платника податків (картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань, тощо).

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 №266 (далі -Порядок).

Відповідно до підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. З Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників податку на додану вартість здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Згідно з пунктом 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України з метою виявлення платників податку на додану вартість, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС „Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням- рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 4.16 Порядку якщо платником податку на додану вартість (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму податку на додану вартість меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу Державної податкової служби, на обліку якого знаходиться платник податку на додану вартість (постачальник), та органу Державної податкової служби, на обліку якого знаходиться платник податку на додану вартість (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" звертаються в письмовій формі до таких платників податку на додану вартість щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника податку на додану вартість, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій податкового органу із внесення змін до картки особового рахунку позивача в частині самостійно визначених податкових зобов'язань підприємства з ПДВ за грудень 2010 року та даних про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них, та зобов'язання податкового органу поновити на особовому рахунку позивача і в автоматичних базах обліків самостійно визначені податкові зобов'язання підприємства з ПДВ за грудень 2010 року та дані про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду з прийняттям нової постанови про задоволення позову в частині визнання протиправними дій податкового органу щодо внесення змін до картки особового рахунку позивача та зобов'язання податкового органу поновити на особовому рахунку позивача і в автоматичних базах обліків самостійно визначені податкові зобов'язання підприємства "з ПДВ за грудень 2010 року та дані про продавців і покупців товарів (послуг), та відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись п. З ч. 1 ст. 198, 202, 205,207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стальресурс" - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі №2аУ0470/8291/11 - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Стальресурс" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби із внесення коригувань до картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „Стальресурс" в частині самостійно визначених податкових зобов'язань підприємства з ПДВ за грудень 2010 року та даних про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них.

Зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби поновити на особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „Стальресурс" і в автоматичних базах обліків самостійно визначені податкові зобов'язання підприємства з ПДВ за грудень 2010 року та дані про продавців і покупців товарів (послуг), які містилися у поданих до податкової служби деклараціях і додатках №5 „Розшифровка зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них;

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Т.І. Ясенова О.В Головко Н.А. Олефіренко

Попередній документ
39957905
Наступний документ
39957908
Інформація про рішення:
№ рішення: 39957906
№ справи: 2а-0470/8291/11
Дата рішення: 30.01.2014
Дата публікації: 31.07.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)