24 квітня 2014 р. справа № 202/2644/14-а (2-а/202/50/2014)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Мельник В.В.,
перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська
на постанову: Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року у справі № 202/2644/14-а; 2-а/202/50/2014
за позовом: ОСОБА_1
до: управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська
про: визнання дій протиправними ,-
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року у справі №202/2644/14-а; 2-а/202/50/2014 адміністративний позов задоволено. (суддя - Колесніченко О.В..) (а.с.19-21)
Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року у справі № 202/2644/14-а; 2-а/202/50/2014 та відмовити в задоволені адміністративного позову.
Вважаю, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, 21 березня 2014 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська винесено постанову у справі №202/2644/14-а; 2-а/202/50/2014.
Відповідно до супровідного листа Індустріального районного суду м. Дніпропетровська останню було направлено сторона по справі 21 березня 2014 року.
Відповідач подав апеляційну скаргу на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року у справі № 202/2644/14-а; 2-а/202/50/2014 07 квітня 2014 року.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
З огляду на зазначені правові норми та викладені обставини, відповідачем пропущено строк подання апеляційної скарги на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року у справі № 202/2644/14-а; 2-а/202/50/2014, встановлений ч. 2 ст. 186 КАС України. Відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не заявлено, належних підстав пропуску зазначеного процесуального строку позивачем не наведено.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 187 КАС України, в апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.
Вивчивши апеляційну скаргу позивача та проаналізувавши її на відповідність ч.3 ст. 187 КАС України, суд прийшов до висновку, що ним не виконано вимоги зазначеної правової норми.
Згідно ч.3 статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з викладеного, апеляційна скарга відповідача на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року у справі № 202/2644/14-а; 2-а/202/50/2014має бути залишена без руху з наданням тридцятиденного строку з моменту отримання даної ухвали для надання суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року у справі № 202/2644/14-а; 2-а/202/50/2014 та надання суду інформацію щодо бажання брати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 185, 186, 189 КАС України, суддя,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року у справі № 202/2644/14-а; 2-а/202/50/2014 - залишити без руху.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:
- навести належні підстави та надати належні докази поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі №808/9237/13-а.
- надати суду інформацію щодо бажання позивача взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи прохання суду розглянути справу за його відсутності
Копію ухвали направити заявнику для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Суддя В.В.Мельник