Справа № 361/5306/14-к
Провадження № 1-кп/361/317/14
29.07.2014
29 липня 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110130001738 від 26.05.2014 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мулянка Пермської області РФ,
громадянина України, із повн. середньою освітою, одруженого,
працюючого ПРАТ ВПБФ « Атлант » що в місті Києві водієм,
зареєстрованого в
АДРЕСА_1 , раніше не судимого.,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.,-
Обвинувачений ОСОБА_6 незаконно, умисно спричинив легке тілесне ушкодження ОСОБА_5 , при таких обставинах.
Так, 24 травня 2014 року, біля 18 години, в АДРЕСА_1 , обвинувачений ОСОБА_6 перебував в квартирі, де він проживає. Там же, крім обвинуваченого, перебувала його донька, потерпіла ОСОБА_5 в подальшому, між ними, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, яка перейшла в бійку. При цьому, обвинувачений ОСОБА_6 умисно, наніс один удар лівою рукою, в область голови, а саме в праву скроневу область, потерпілій ОСОБА_5 яка стояла в коридорі квартири. Як наслідок, обвинувачений ОСОБА_6 умисно спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження, в виді розлитого синця у правій скроневій області з переходом на повіки правого ока, які відповідно до висновку судової-медичної експертизи за № 172 від 27.05.2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Органом досудового розслідування, дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковано, як вчинення правопорушення передбаченого ст. 125 ч.1 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити правопорушення підтвердив та пояснив, що він дійсно 24.05. 2014 року біля 18 години, перебував в квартирі, де він проживає що в АДРЕСА_1 . Там же, перебувала його донька, потерпіла ОСОБА_5 в подальшому, між ними, виникла сварка на побутових причинах, донька його обізвала брутальним словом, це його сильно розізлило, він не стримався та умисно, наніс один удар лівою рукою, в праву скроневу область голови доньки, яка стояла в коридорі квартири, де все це відбувалось Про це він сильно шкодує, що так сталось, донька зараз з ними не проживає, його тоді роздратувала неправильна її поведінка, крім того у них склались погані відносини на протязі тривалого часу. Заявлений дочкою позов про спричинення її моральної шкоди визнає частково, так як сильно завищена сума, на даний час, він перебуває на лікарняному. Просить не наказувати його суворо, врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному, він вчинив неправильно, раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності.
Покази обвинуваченого ОСОБА_6 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки обвинувачений вину визнає і факт спричинення, умисно легкого тілесного ушкодження потерпілій, не заперечує .
За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, потерпілою та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та в істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_6 за виключенням дослідженням документів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні ним, умисного спричинення легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_5 - доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст. 125 ч. 1 КК України /в ред.2001 р./, як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст. 125 КК України, що вказане правопорушення відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу. А також роз'ясненнями Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає такі: як визнання обвинуваченим вини, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, що передбачено ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 передбачених ст.67 КК України, органом досудового розслідування в обвинувальному акті, затвердженого прокурором не вказано, в судовому засіданні не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує до уваги вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав повністю вину в вчиненому. Обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання та роботи, суд приходить висновку про можливість його виправлення та перевиховання та вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ст. 125 ч.1 КК України, у виді штрафу в прибуток держави.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувались, в обранні вказаній особі до набрання вироком законної чинності запобіжного заходу, передбаченого ст.176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.
Щодо позову заявленого потерпілою ОСОБА_5 , про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в сумі 20 000 гривні та підтриманого в судовому засіданні в повному обсязі, то суд вважає, що така була частково завдана потерпілій, умисними діями обвинуваченого ОСОБА_6 який визнав частково заявлений позов, мотивуючи завищенням суми. Він повинен нести за це відповідальність, оскільки потерпіла перенесла фізичну біль, душевні переживання в зв'язку з незаконними діями обвинуваченого, що внесло в її життя негативні зміни, порушило її нормальні життєві відносини та спричинило погіршення душевного стану. За вказаних обставин суд з урахуванням даних про обвинуваченого, його сімейний стан та матеріальні доходи сім'ї, вважає, що заявлений цивільний позов про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягає частковому задоволенню на суму - 5 000 гривні та вказана сума повинна бути стягнутою з обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 1167 ЦК України, на користь потерпілої ОСОБА_5 .
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази в обвинувальному акті відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_6 , визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України /в ред.2001 р./ та призначити йому покарання за цією статтею у виді - штрафу 50-ти (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в сумі становить - 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривні, в прибуток держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження, стосовно ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України, не застосовувались.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мулянка Пермської області РФ, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , на користь потерпілої ОСОБА_5 - 5 000 ( п'ять тисячі) гривні, в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.
Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1