Провадження № 2/645/919/14
Справа № 645/1321/14ц
29 липня 2014 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: судді Тарасенко Л.М., при секретарі Ільюта А.С., за участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визначення місця проживання їх дитини - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним, за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась дочка ОСОБА_4. Сімейно-шлюбні відносини з ОСОБА_3 припинені з січня 2012 року, остання проживає окремо з липня 2012 року. Дитина проживала з матір»ю, а після розірвання шлюбу постійно проживає з ним. Крім того, дитини висловила бажання проживати з ним. Вважає, що доцільним буде визначити місце проживання дитини разом з ним. Він не заперечує проти спілкування та участі у вихованні дитини з боку матері.
Відповідач позовні вимоги не визнала.
Третя особа: представник Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Ананченко Л.Б. підтримала позовні вимоги.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано між ними - 24 грудня 2012 року рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова.
Від цього шлюбу сторони мають дитину - дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_1, батьками записані: ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Як пояснили сторони у судовому засіданні, після розлучення малолітня дитина залишилась проживати з батьком за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідачка у січні 2013 року, після закінчення відпустки у зв»язку з народженням дитини, приступила до роботи в Машівській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№9). За домовленістю дитина залишилась проживати з батьком. ОСОБА_3 проживала у гуртожитку за місцем своєї роботи, приїздила до м. Харкова тільки у вихідні дні і мала можливість спілкуватися з дитиною.
Позивач стверджує, що ОСОБА_3 не займається вихованням дитини. Сама дочка не бажає проживати з матір»ю. Він займається вихованням дитини, її розвитком, забезпеченням.
Позивач вважає, що дочка повинна проживати разом з ним, оскільки в трикімнатній квартирі є всі умови для проживання. Він працює, має постійний дохід.
ОСОБА_3 вважає, що дитина повинна проживати з нею, оскільки з липня 2013 року вона постійно проживає у м. Харкові, мала неофіційні заробітки, а на даний час знаходиться на обліку у Центрі зайнятості населення м. Харкова з метою пошуку місця офіційного працевлаштування. Власного житла не має, однак орендує однокімнатну ізольовану квартиру в якій проживає разом з чоловіком з яким зареєструвала шлюб 17 червня 2014 року. Вона постійно займається вихованням дитини, забезпечує її матеріально, піклується про її здоров»я. Позивачем пред»явлений даний позов з тим, щоб причинити їй страждання.
Представник третьої особи вважає, що дитина повинна проживати з батьком, оскільки мати не має свого житла, не має роботи та постійного заробітку і на даний час не може створити належні умови для проживання дитини.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6,син позивача, пояснив про те, що з літа 2012 року відповідачка не проживає в квартирі, залишила дочку ОСОБА_4 на батька, не займається її вихованням. Він помагає батьку в догляді за дівчиною.
Свідок ОСОБА_7, вчитель школи № 180, пояснила, що за два роки навчання у школі ОСОБА_4, звернула увагу на те, що дитину приводить до школи та забирає батько ОСОБА_2, іноді брат. Мати дитини декілька разів була у школі за два роки, не цікавиться її успіхами. Було таке, що дівчина на бажала з матір»ю йти додому, у неї склалося думка, що між матір»ю та дочкою відсутній контакт.
Свідок ОСОБА_8, знайома відповідачки , пояснила, що зі слів ОСОБА_3 відомо, що позивач не надає їй можливість спілкуватися з дочкою ОСОБА_4.
Свідок ОСОБА_12, мати відповідачки, повідомила про те, що позивач, колишній чоловік її дочки, залишив проживати з ним дочку ОСОБА_4 і не дає можливості спілкуватися з матір»ю.
Свідок ОСОБА_9, сусідка, підтвердила той факт, що ОСОБА_3 не приходить до дочки ОСОБА_4, яка проживає з батьком. Останній раз бачила її два роки тому. ОСОБА_4 дружить з її донькою і при розмові ніколи не згадує матір.
Свідок ОСОБА_10, педагог групи продовженого дня школи № 180, пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в однаковій мірі турбуються про свою дочку, приходять до школи, інтересуються її успіхами. Дитина добре ставиться до своїх батьків.
Свідок ОСОБА_11, вчитель музики школи № 180, пояснила про те, що батьків ОСОБА_4 вона бачить у школі.
У відповідності до ст.. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини.
Як встановлено у судовому засіданні сторони приймають участь у вихованні дитини - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає з батьком, який не перешкоджає у спілкуванні матері та дочки.
З наданих матеріалів вбачається, що сторони у рівній мірі піклуються про здоров»я дитини, її фізичний, духовний розвиток.
У відповідності до ст.. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини ( ч 3 ст. 157 СК України).
Згідно ч 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
З приводу місця проживання дитини спір виник між сторонами у 2012 році коли сторони розірвали шлюб.
Після розірвання шлюбу дитина сторін - ОСОБА_4, 2007 року народження залишилась проживати в АДРЕСА_1, де вона зареєстрована, разом з батьком.
Квартира АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 8 квітня 1996 року належить позивачу ОСОБА_2 Квартира складається з житлових кімнат площею - 16,9 кв.м., 11 кв.м., 12, 6 кв.м.
Управлінням служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради були обстежені умови проживання малолітньої ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1. Було встановлено, що батьком дитини ОСОБА_2 створені відповідні умови для навчання, розвитку та відпочинку дочки.
Згідно висновку Управління служб к справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, як представника органу опіки та піклування, вважають за доцільне визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, 2007 року народження з батьком ОСОБА_2
Психологами Науково-методичного педагогічного Центру Департаменту освіти Харківської міської ради було проведено психологічна діагностика ОСОБА_4. В висновку зазначені результати - « ОСОБА_4 находится в стабильном эмоциональном состоянии. Социальное и семейное окружение воспринимает положительно. Отсутствие общения с биологической матерью не является психотравмирующей ситуацией для ребенка: хотя эмоциональная связь с ней полностью не нарушена, ребенок испытывает по отношению к матери только чувство обиды и страха. Таким образом, мать не играет своей социальной роли в жизни ребенка и на момент тестирования ее социальную роль выполняет бабушка».
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1. Відповідач також зареєстрована в даній квартирі про що свідчить довідка ОЖК «Екран» від 4 лютого 2014 року. Але як встановлено, за місцем реєстрації відповідач не проживає, а проживає в однокімнатній квартирі АДРЕСА_4, яку орендує.
Таким чином, відповідач не має свого постійного житла. Крім того, відповідач не працює, перебуває на обліку у Центрі зайнятості. За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 не може надати всі умови для нормального розвитку та проживання дитині.
Суд вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини з батьком.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10,11,60,209, 212, 214,215 ЦПК України, ст..ст.141, 153, 157,161 СК України,
Визначити місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя -