2-3588/09
28 квітня 2009 року. Суворовський районний суд м. Херсона у складі:головуючого судді Колєсніченко Т.Є.
при секретарі Шевченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКБ „Трансбанк” філія „Херсон-Трансбанк” про стягнення суми боргу, -
встановив:
ОСОБА_1 . звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 05.12.2008р. між ним та відповідачем було укладено депозитний договір в національній валюті для фізичних осіб. За умовами вказаного договору позивач повинен 03.03.2009 р. отримати внесені ним на рахунок банку грошові кошти з відповідними відсотками. По закінченню строку договору позивач звернувся до Банку з проханням повернути суму вкладу, його звернення з даного приводу залишено без задоволення. На його письмову заяву, також було відмовлено з посиланням на постанову правління НБУ №97, якою в АКБ „Транс банк” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму вкладу з відповідними відсотками в розмірі 20395,19грн.
В судовому засіданні представник позивача за усним клопотанням ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав на підставах зазначених в позові. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача за дорученням Соколова О.В. судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо задоволення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно договору № 4188-2 від 05.12.2008 року, укладеного між АКБ „Транс банк” в особі заступника директора філії „Херсон-Трансбанк” та ОСОБА_1 ., останній вніс на рахунок банку 20000грн., що також підтверджується квитанцією №20_31 від 05.12.2008р. Днем повернення грошових коштів є 03.03.2009р. (п.1.2Договору) Відповідно до вказаного договору, даний вклад являється депозитним, процентна ставка за депозитом становить 24 відсотки річних.
В судовому засіданні встановлено, що позивач по закінченню строку дії договору звернувся до Банку з вимогою повернути належну йому суму вкладу з відсотками, дану вимогу було залишено без задоволення. Згідно заяви від 11.03.2009р. ОСОБА_1 . письмово звернувся до відповідача з заявою про повернення суми вкладу по закінченню строку договору, на що листом від 20.03.2009р. йому було відмовлено, посилюючись на постанову правління НБУ №97 від 28.02.2009р., якою призначено тимчасову адміністрацію в АКБ „Трансбанк” уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Хоча згідно ст. 1068 ч.3 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного документа.п.2.8 Договору також зазначає, зо Банк по закінченню строку договору та відсутності забов”язань перед Банком за іншими пов'язаними з цим договором договорами( чого не було встановлено), повертає вкладнику суму вкладу і нараховані проценти.
Так само ст..1060 ч.2 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Таким чином, суд не приймає до уваги вищезазначену постанову правління НБУ, оскільки вона являється підзаконним нормативно правовим актом, який не може суперечити ЦК України, оскільки останній має вищу юридичну силу. Крім того, постанова, на яку посилюється відповідач набула чинності будучи опублікованою 05.03.2009р., а строк дії спірного вкладу сплинув 03.03.2009р.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо неповернення позивачу депозитного вкладу з відповідними відсотками є неправомірними та такими що порушують його права.
Приймаючи до уваги, що на теперішній час строк дії договору скінчився, та зважаючи на виписку з особистого рахунку ОСОБА_1 ., з якої вбачається, що сума річних відсотків за спірним договором становить 359,19грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20359,19грн.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача також стягується 30 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення на користь позивача, та 203грн. судового збору на користь держави.
Керуючись ст. 1058,1060,1061,1068, 1075 ЦК України, Декретом КМ України від 21.01.1993р., №7-93 „Про державне мито(редакція від 01.01.2008р.) ЗУ „Про захист справ споживачів”, Указом Президента „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, ст..ст. 10,60,212-215,224 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з АКБ „Трансбанк” в особі філії „Херсон-Трансбанк” на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором № 4188-2 від 05.12.2008 року в розмірі 20395,19грн., 30 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення, а всього 20425,19грн.
Стягнути з АКБ „Трансбанк” в особі філії „Херсон-Трансбанк” на користь держави судовий збір в розмірі 203грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: Т.Є. Колєсніченко