Справа № 199/6018/14-к
(1-кп/199/307/14)
29.07.2014
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську кримінальне провадження № 12014040630001395 відносно ОСОБА_5 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним,
До суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, з угодою про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 10.06.2014 близько 19:00 години він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , де почав провокувати конфлікт зі своєю матір'ю ОСОБА_4 . В ході конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізовуючи свій злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень, цього ж дня ОСОБА_5 , продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою, діючи умисно, підійшов до ОСОБА_4 на відстань витягнутої руки та наніс 2 удари лівою ногою в область передньої поверхні правого стегна потерпілої, у нижню третину. Від цих ударів ОСОБА_4 впала на ліжко, яке знаходилось позаду неї. Далі ОСОБА_5 кулаком руки наніс декілька ударів потерпілій в область лівого плеча у верхню третину по зовнішньо задній її поверхні. Після цього ОСОБА_5 взяв дріт від навушників, підійшов до потерпілої, штовхнув її на ліжко та, приклавши його до шиї потерпілої, почав її душити. Відпустивши дріт, він почав бити ОСОБА_4 в обличчя, а саме: в лобну область ліворуч та в область губ, після чого ОСОБА_4 сіла на край ліжка. В цей час ОСОБА_5 вдарив поличку, яка знаходилась на стіні, від чого вона впала. Побачивши це, ОСОБА_4 відскочила та впала на коліна на підлогу. Після того, як потерпіла ОСОБА_4 підвелась на ноги, ОСОБА_5 наніс їй один удар ногою в область живота.
В результаті конфлікту ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичного експерта № 2538-е від 14.07.2014 тілесні ушкодження, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
18.07.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і його дії кваліфіковані як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.
18.07.2014 у кримінальному провадженні складено обвинувальний акт та в цей же день укладена угода про примирення між потерпілою та підозрюваним. Відповідно до даної угоди, потерпіла ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 170 гривень. В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, не виконання яких роз'яснені підозрюваному ОСОБА_5 та потерпілій ОСОБА_4 .
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він цілком розуміє характер його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, але вину у вчиненні злочину не визнає, з формулюванням обвинувачення, викладеним у обвинувальному акті, не згоден. При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про примирення та вважав можливим при невизнанні своєї вини затвердити дану угоду.
Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважала можливим затвердити угоду про примирення, зазначивши, що її син ОСОБА_5 систематично спричиняє їй тілесні ушкодження.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні вважав можливим затвердити угоду про примирення між потерпілою та підозрюваним.
Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає необхідним відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до змісту угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 від 18.07.2014 вона укладена за певних умов, викладених в п.п. 1-6.
Проте у підготовчому судовому засіданні встановлено, що умови цієї угоди не дотримані сторонами угоди як під час її складання, так і під час вирішення питання про її затвердження судом.
Зокрема, незважаючи на те, що в п. 2 угоди зазначено, що підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, у підготовчому засіданні ОСОБА_5 заявив про невизнання своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та про не згоду з формулюванням обвинувачення, викладеним як в обвинувальному акті, так і в п. 1 угоди. Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він швидко підписав угоду у слідчого, не зрозумівши суть пред'явленого обвинувачення. Викладене свідчить про те, що укладення угоди сторонами є наслідком необізнаності підозрюваного із змістом підозри та із наслідками затвердження угоди в суді, що згідно з п.п. 3), 4) ч. 7 ст. 474 КПК України є підставою для відмови в затвердженні угоди, оскільки слідчим фактично порушено право підозрюваного, передбачене п. 1) ч. 2 ст. 42 КПК України, знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують, у зв'язку з чим укладення угоди не було добровільним.
В пункті 3 угоди сторони погоджуються на призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає як одне з основних видів покарань штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини КК України не передбачено вищого розміру штрафу.
Таким чином, розмір покарання у виді штрафу за ч. 1 ст. 125 КК України не може бути меншим, ніж тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому умови угоди про примирення суперечать вимогам ч. 2 ст. 53 КК України, що згідно з п. 1) ч. 7 ст. 474 КПК України є підставою для відмови в затвердженні угоди.
У такому разі відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні повинно бути продовжено у загальному порядку.
Керуючись ст. 110, п. 1) ч. 3 ст. 314, ст.ст. 369, 371, 372, 474 КПК України, суд
Відмовити в затвердженні угоди від 18.07.2014 про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 та повернути кримінальне провадження № 12014040630001395 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, прокурору ОСОБА_3 для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Ухвала набирає чинності негайно і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1