Номер провадження: 11-кп/785/701/14
Номер справи місцевого суду: 495/2769/14-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.07.2014 року м. Одеса
Колегія судів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_10 ,
та засудженого ОСОБА_10 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 на вирок Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 30 травня 2014 р., у відношенні:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Первомайське, Дрокієвського району, Республіка Молдова, з середньо-технічною освітою, одруженого, маючий на утриманні дві дитини 2001 та 2013 року народження, не працюючий, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджений за ст. 286 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами стоком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, строк якого встановлений 1 рік, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнений від відбування покарання.
1) Цивільні позови потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 1313,61 грн. матеріальної шкоди за лікування, 480 грн. за проведення авто-товарознавчої експертизи, 300 грн. за транспортування пошкодженого транспортного засобу, 2312 грн. за зберігання пошкодженого транспортного засобу на арешт майданчику, а разом - 4405,61грн.
2) Стягнуто з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги в сумі - 6000 грн.
3) Стягнуто з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 5000 грн.
4) Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави в особі Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за проведення авто-техиічних експертиз та транспортно-трасолопчної експертизи - 2692,80 грн.
ОСОБА_10 був визнаний винним в скоєні наступного правопорушення.
Так, 15.04.2013 року обвинувачений ОСОБА_10 допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, яке виразилось в тому, що 15 квітня 2013 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, в світлий час доби, при похмурої погоді та вологому дорожньому покритті, ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим позбавив себе правильно орієнтуватись в обстановці, керуючи технічно справним автомобілем марки «Мазда 6» р/н НОМЕР_1 направляючись з с. Шабо, Білгород-Дністровського району Одеської області, в напрямку м. Білгород-Дністровський, Одеської області, на Т-образному перехресті, здійснюючи маневр правого повороту із другорядної дороги на головну, не вибравши безпечну швидкість, допустив виїзд керованого транспортного засобу на смугу зустрічного руху, та в результаті порушення правил дорожнього руху зіткнувся з автомобілем марки «ВАЗ-21099» р/н НОМЕР_2 під керуванням потерпілого ОСОБА_8 , який рухався в напрямку с. Шабо по головній дорозі і повертав ліворуч.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля «ВАЗ- 21099» р/н НОМЕР_2 потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В умовах випадку належні дії водія ВАЗ-21099 рн НОМЕР_2 з моменту виникнення небезпеки для руху, яка була створена виїздом зустрічного автомобіля Мазда 6 рн НОМЕР_1 на його смугу руху, формально регламентувалася вимогами 12.3 ПДР, який передбачає зниження швидкості, при необхідності, до зупинки або безпечне маневрування.
Водій автомобіля ВАЗ-21099 рн НОМЕР_2 в умовах події не мав технічної можливості запобігти зіткненню належним виконанням вимог пункту 12.3. ПДД, тим самим знаходився в аварійній ситуації.
При належній реалізації вимог пунктів 16.11,13.1 і 12.1. Правил Дорожнього Руху, водій автомобіля Мазда 6 рн НОМЕР_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ-21099 рн НОМЕР_2 .
Оскільки водій автомобіля Мазда 6 рн НОМЕР_1 належним виконанням вимог пунктів 16.11.13.1 і 12.1 ПДР мав технічну можливість запобігти пригоді, а водій автомобіля ВАЗ-21099 такої можливості не мав, то необхідно зробити вивід про те, що в причинному зв'язку з фактом ДТП знаходяться саме фактичні дії водія автомобіля Мазда 6 рн НОМЕР_1 , які не відповідали вимогою вказаних вище пунктів.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №6 від 18.03.2014:
У потерпілого ОСОБА_8 були наступні пошкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку; закритий перелом 3-ої плеснової кісті лівої стопи без зсуву відламків; садно правої кисті, області правого колінного суглоба. Вказані пошкодження заподіяні дією тупих предметів, які могли бути частини салону автомобіля при зіткненні транспортних засобів.
Закритий перелом кісток лівої стопи не був небезпечним для життя, спричинив тривалий розлад здоров'я більше 21 дня і за цим критерієм ушкоджень середньої тяжкості, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень» (1995 р.)
Пошкодження у потерпілого ОСОБА_8 заподіяні незадовго до звернення по медичну допомогу, можливо в строк вказаний в постанові, тобто 15.04.2013 року.
Які-небудь індивідуальні ідентифікаційних ознаки травмуючих предметів у пошкоджень не відобразилися.
Ушкодження у потерпілого ОСОБА_8 могли утворитися в результаті травми в салоні автомобіля, і не характерні для утворення за механізмом падіння.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_10 більш суворе покарання та задовольнити цивільні позови потерпілого у повному обсязі, з тих підстав, що судом не об'єктивно розглянуто справу без дослідження всіх обставин справи.
Крім того, просить накласти арешт на майно ОСОБА_10 для забезпечення відшкодування спричиненої потерпілому шкоди.
Заслухавши виступ судді-доповідача, виступи адвоката ОСОБА_7 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_8 , прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу, виступ засудженого ОСОБА_10 та його адвоката, які заперечували в задоволенні апеляційної скарги та ОСОБА_10 просив в останньому слові вирок суду залишити без змін, перевіривши та дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Вина засудженого ОСОБА_10 в тому обсязі як це визнав суд, встановлена доказами, приведеними у вироку, яким дана належна оцінка.
Не оскаржується скоєне і в поданій апеляції.
Вирок у відношенні ОСОБА_10 є законним та обґрунтованим, оскільки судом прийнято мотивоване рішення по справі, кваліфікація дій ОСОБА_10 за ст. 286 ч.1 КК України правильна, а міра покарання йому призначена у відповідності до вимог Закону, з урахуванням ступені тяжкості скоєного злочину, його суспільну небезпеку, даних про особу підсудного.
Пом'якшуючими обставинами по справі згідно з ст. 66 КК України суд першої інстанції мотивовано визнав каяття підсудного, повне визнання вини, активне сприяла слідству в розкритті злочину.
При призначенні покарання підсудному, суд першої інстанції врахував, обставини вчинення злочину, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, обставини які пом'якшують, обтяжують покарання, а саме, те що він має на утриманні 2-х дітей одна із них не повнолітня, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем мешканням, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, та правильно прийшов до висновку, що покарання слід призначити в межах санкцій статті за якої кваліфіковано злочин у вигляді позбавлення волі та застосував до нього ст. 75 КК України, та накладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Крім того, суд мотивовано застосував до засудженого ЗУ «Про амністію 2014 р.» оскільки згідно вимог ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році», підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_10 , являється батьком малолітньої дитини, а саме: ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до якого батьківських прав не позбавлений.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 ч. 1 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість застосування до ОСОБА_10 дію Закону України «Про амністію у 2014 році», та звільнити його від відбування покарання.
Зокрема, доводи адвоката в інтересах потерпілого викладені в апеляції в тій частині, що судом першої інстанції призначено м'яке покарання ОСОБА_10 , колегією судів, не може бути взято до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що потерпілий в судовому засіданні не заперечував проти застосування до ОСОБА_10 ЗУ «Про амністію 2014 р.».
На ряду з викладеним, колегія суддів, теж не знаходить підстав, для задоволення вимог апелянта в тій частині, що судом безпідставно не задоволено цивільні позови потерпілого ОСОБА_8 в повному обсязі, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах Закону, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль ВАЗ-21099, д/н НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_12 , якому, на думку колегії суддів, в даному випадку і спричинена матеріальна шкода по ремонту транспортного засобу.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку та цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 вартості матеріальної шкоди по ремонту автомобіля марки ВАЗ-21099, д/н НОМЕР_2 - залишив без розгляду, з правом подачі позову в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд першої інстанції проаналізував цивільні позови потерпілого та правильно стягнув з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 1313,61грн. матеріальної шкоди за лікування, 480 грн. за проведення авто-товарознавчої експертизи, 300 грн. за транспортування пошкодженого транспортного засобу, 2312 грн. за зберігання пошкодженого транспортного засобу на арешт майданчику, а разом - 4405,61 грн., судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги в сумі - 6000 грн.
З урахуванням позовних вимог, моральних страждань позивача, суд першої інстанції мотивовано задовольнив часткового розмір моральної шкоди і стягнув з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 5000 грн, в іншій частині задоволення позову відмовив.
У частині вимог потерпілого ОСОБА_8 про арешт майна ОСОБА_10 , колегія суддів вважає, за необхідним відмовити, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 171 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути спів мірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Оцінки майна, яке просить арештувати потерпілий, суду не надано.
На підставі викладеного, колегія судів, приходить до висновку про законність вироку, оскільки він винесен в чіткій відповідності до вимог Закону, а тому подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись: ст. 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 30 травня 2014 р., у відношенні: ОСОБА_10 - без змін.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підпис) (підпис) (підпис)
Копія вірна.
Суддя апеляційного суду ОСОБА_2