Провадження№22ц/790/4789/14 Головуючий 1 інстанції - Бережна Н.М.
Справа № 621/13753/13-ц Доповідач -Коровін С.Г.
Категорія: встановлення факту
22 липня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого: - Коровіна С.Г.
Суддів : - Бездітко В.М..
Довгаль А.П.
При секретарі: - Огарьовій О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 26 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області про встановлення факту проживання та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_7 , -
У грудні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області про встановлення факту проживання та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом, третя особа - ОСОБА_5, ОСОБА_7. В позовній заяві зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла його мама ОСОБА_8, яка була зареєстрована у АДРЕСА_2. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2, який належав померлій на підставі права власності. На випадок своєї смерті ОСОБА_8 залишила заповіт, згідно якого все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповідала своєму синові ОСОБА_6. ОСОБА_6 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, в той час, коли його мати була зареєстрована в будинку 13, однак вказував, що це фактично одне домоволодіння, а №15 - лише літня кухня до домоволодіння №13. Тобто дані будинку розташовані на одній території, не ізольовані одне від одного, мають спільну огорожу, реального розподілу чи порядку користування земельними ділянками не проводилося. ОСОБА_6 постійно проживав з матір'ю єдиною сім'єю. При зверненні до Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області до спливу 6-місячного терміну з дня відкриття спадщини, позивачу було роз'яснено , що оскільки на момент смерті він проживав разом з матір*ю, то спадщина ним вже фактично прийнята. Крім того, зазначав, що ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 05.09.2013 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем. Вважаючи ці обставини позивач змушений звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Представник відповідача до суду не з*явився, проти позовних вимог ОСОБА_6 не заперечував.
3-тя особа ОСОБА_5 заперечували проти позовних вимог. Вказувала, що будинку позивача та його матері були відокремлені парканом, до жовтня 2012 року вона проживала з ОСОБА_8 та позивачем ОСОБА_6.. Просила відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 26 травня 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_6 разом з його матір'ю ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7, на час відкриття спадщини. Визнано за ОСОБА_6 право власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_8 у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала на нього апеляційну скаргу. Просить рішення Зміївського районного суду Харківської області від 26 травня 2014 року скасувати та відмовити ОСОБА_6 в позові. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, сторони, представника відповідача, перевіривши матеріали справи колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
У відповідності до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та його мати ОСОБА_9, яка за життя була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 фактично проживали разом. Виходячи з цього суд встановив факт їх постійного проживання і визнав за позивачем право власності на спадщину у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7.
З таким висновком суду погодитися неможливо.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла мати позивача - ОСОБА_8 На час смерті вона проживала і була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 26.07.1986 року (а.с.15). Інші особи за вказаною адресою зареєстровані не були.
За життя ОСОБА_8 склала заповіт на користь ОСОБА_6 (а.с.13,14).
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 05.03.1975 року (а.с.16).
ОСОБА_6 22.11.2013 року звернувся до Зміївської державної нотаріальної контори із запитом про надання інформації стосовно того чи заведена спадкова справа і хто звертався із заявами про прийняття чи відмову від спадщини (а.с.17-21).
У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до ч.1 ст.1268 спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач своєчасно у встановлений ст.1270 СК України звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Згідно листа директора КП «Зміївське БТІ» (а.с.26) інвентаризаційні справи на будинки №13 та АДРЕСА_1 заведені в 1958 році і з того часу будинки існували за різними адресами. Пояснення свідків про те, що зазначені будинки фактично існували як одне домоволодіння в даному випадку не є належними доказами. Допомога яку надавав позивач матері по господарству не свідчить, про те, що вони проживали спільно за адресою спадкодавця.
Суд першої інстанції безпідставно зазначив, що після смерті матері ОСОБА_6 звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини протягом шістьох місяців з дня відкриття спадщини. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що в нотаріальній конторі заведено спадкову справу. Не надано позивачем також і відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину за ОСОБА_8, не враховано судом, що законом визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину.
З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець та спадкоємець не проживали постійно разом і тому позивач зобов'язаний був подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Позивачем не доведено, що мали місце будь-які перешкоди для його звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Оскільки він пропустив строк на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то не позбавлений можливості вирішити це питання в порядку ч.3 ст.1272 ЦК України.
Оскільки суд першої інстанції вийшов за межі своєї юрисдикції стосовно вирішення права про спадкування, то рішення суду підлягає скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Зміївського районного судуХарківської області 26 травня 2014 року скасувати.
Ухвалити нове рішення і у задоволенні позову ОСОБА_6 до Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області про встановлення факту проживання та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом, третя особа ОСОБА_5, ОСОБА_7 - відмовити. .
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -