Провадження № 22ц/790/4803/2014 Головуючий 1 інст. - Стригуненко В. М.
Справа № 610/1975/14-ц Доповідач - Кісь П.В.
Категорія: інші
23 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Кіся П.В.,
суддів: - Кружиліної О.А.,
- Макарова Г.О.,
при секретарі - Прийміч А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 28 травня 2014 року по справі за заявою ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 13.08.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виділення частки з майна, яке знаходиться у спільній власності -
08.04.2014 року ОСОБА_3 повторно звернулась до суду з заявою в якій просила розстрочити виконання судового рішення по справі № 2001/4965/2012 2/610/16/13 від 13.08.2013 року, надавши їй можливість сплачувати 200 грн. щомісячно в рахунок погашення заборгованості у сумі 14392 грн.58 коп. по виконавчому провадженню ВП № 39722136.
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 вказувала, що вона не відмовляється від виконання рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 13.08.2013р., однак на даний час не має фінансових можливостей одноразово або у стислі строки сплатити всю суму, оскільки вона безробітна, разом з нею проживає мати-пенсіонер з вадами зору з пенсією у 1179 грн.; дочка інвалід з дитинства 3 групи з допомогою держави у 960 грн. щомісяця, а також не працевлаштований син на якому тримається все господарство. Вказує, що вони живуть за межею бідності.
Ухвалою Балаклійського районного суду від 28.05.2014 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану ухвалу, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, і постановити нову, якою задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення в повному обсязі.
В обґрунтування скарги апелянт вказує, що суд не врахував в повному обсязі ту обставину, що вона знаходиться в скрутному матеріальному становищі.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, посилаючись на ті ж самі обставини.
Позивач (стягував) ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнала і просила її відхилити, вказуючи, що вона також знаходиться в скрутному матеріальному становищі, що ОСОБА_3 та її повнолітні син і дочка є працездатними особами, мати ОСОБА_3 отримує пенсію, досить енергійна для свого віку, сторонньому догляду не потребує. Вказує, що ОСОБА_3 у 2010 році звільнилася за власним бажанням і лише через три роки, маючи на меті створити враження соціально незахищеної особи, звернулася до центру зайнятості та стала там на облік лише для того, щоб отримати відповідну довідки для цього суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги за таких підстав.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_4 звернулася 26.10.2012 року до суду з позовною заявою, у якій просила виділити в натурі частки у спільному майні, вказуючи, що вона є власником ? частки житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, а іншу ? частку відповідач ОСОБА_5, яка доводиться їй рідною тіткою, подарувала своїй дочці ОСОБА_3, однак сторони не можуть домовитися щодо порядку спільного користування земельною ділянкою домоволодіння.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 13.08.2013 року позов задоволено повністю. Суд вирішив виділити позивачу певні приміщення, надвірні будівлі і споруди, а також стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_4 9099 грн. у якості грошової компенсації різниці ринкової вартості часток, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, а також суму коштів у порядку компенсації понесених позивачем судових витрат, а саме: 871,58 грн. судового збору і 4422 грн. за проведення експертизи, а всього - 14392 грн.58 коп. (т.1 а.с.149-152).
Рішення суду сторонам не оскаржено, набрало законної сили, однак у добровільному порядку ОСОБА_3 рішення в частині компенсації позивачу витрат не виконує.
Постановою державного виконавця ВДВС Балаклійського районного управління юстиції від 11.09.2013 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 14392 грн.58 коп., однак і в примусовому порядку рішення суду до цього часу не виконане у зв'язку зі зверненнями боржника ОСОБА_3 до суду про розстрочку виконання судового рішення та її скаргами прокурору на дії посадових осіб ВДВС Балаклійського РУЮ . (т.1 а.с.156, 174, 201; т.2 а.с.1, 29, 73).
Постановляючи 28 травня 2014 року ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 08.04.2014 року про розстрочку виконання рішення, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно дослідив докази, що стосуються вирішення даного питання, і у відповідності з вимогами закону дійшов до правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_3
Згідно ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Стаття 373 ЦПК України допускає, як виключення із загального правила, можливість відстрочення чи розстрочення судом виконання рішення суду у виняткових випадках, як то: хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо.
Обставини, на які посилається ОСОБА_3 не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розстрочки виконання рішення шляхом добровільного перерахування стягувачу боржником по 200 грн. щомісячно, як це просить визначити ОСОБА_3
Дійсно, надані боржником ОСОБА_3 довідки про розмір пенсії її матері у 1179 грн. та отриманої донькою, інвалідом 3 групи державної допомоги у розмірі 960 грн. не свідчать про заможне життя її родини, однак і ОСОБА_3 і її повнолітній син повністю працездатні особи, згідно рішення суду ОСОБА_3 є власником нерухомого майна - житлової будівлі з господарськими будівлями і земельну ділянку площею 615 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, як зазначила позивач ОСОБА_4, вона також не відноситься до заможних груп населення, однак через несумлінну поведінку іншого співвласника - ОСОБА_3 була змушена нести тягар витрат по захисту у судовому порядку своїх прав, оплачувати судові витрати, однак більше півтора роки з дня вирішення судом справи не отримала і десятої частини присудженої їй компенсації.
Як зазначив в оскарженій ухвалі суд заявленими ОСОБА_3 темпами вона планує погасити наявну частину заборгованості більш ніж за 64 місяці, тобто через 5 років 4 місяці.
Такий спосіб виконання рішення суперечить передбаченому ст.1,5 ЦПК України завданню цивільного судочинства про справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ на засадах рівності усіх учасників цивільного процесу, а також гарантованій статтею 24 Конституції України рівності громадян перед законом.
Доводам апелянта, які є тотожними з доводами ОСОБА_3 в заяві про розстрочку виконання рішення, суд першої інстанції дав належну правову оцінку, підстав для скасування чи зміни оскарженої ухвали немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п.1 ст.312, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 28 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді: