Справа № 574/606/14-к
1-кп/574/43/2014
13 червня 2014 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Буринь кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12014200140000134 від 09.05.2014 року за підозрою відносно :
ОСОБА_5 12 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с.Дмитрівка, Буринського району, Сумської області, мешканки АДРЕСА_1 , з освітою середньою, працюючої технічним працівником у Буринській загальноосвітній школі №1, заміжньої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимої -
в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_5 03 травня 2014 року близько 10-ї години, вирішила зайти до квартири ОСОБА_6 , що розташована за адресою АДРЕСА_2 , щоб забрати власну куртку, яку 02 травня 2014 року забула в цій квартирі. Постукавши в двері переконалась, що ОСОБА_6 немає вдома ОСОБА_5 вирішила піти до своєї квартири, щоб взяти ключі від квартири ОСОБА_6 , які остання залишила їй для нагляду за її квартирою. Повернувшись з ключами до квартири вона намагалась її відімкнути, але зрозуміла, що квартира не замкнена. Відкривши двері ОСОБА_5 зайшла в коридор і побачила свою куртку на кухонних дверях, забрала її та відразу вийшла з квартири, залишивши двері незамкненими так як подумала, що ОСОБА_6 знаходиться неподалік. Однак через 10-15 хвилин ОСОБА_5 вирішила піти перевірити чи вимкнула світло та замкнути квартиру, якщо ОСОБА_6 не повернулась. Прийшовши в квартиру ОСОБА_5 побачила, що світло вимкнене і згадала, що ОСОБА_6 зберігає гроші в залі в серванті. Після чого, в неї раптово виник умисел на крадіжку грошей, реалізуючи який вона таємно викрала з мебельної стінки чуже майно, а саме кредитну картку «Приватбанк» на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 300 грн., папірець з кодом до даної картки та гаманець з грошовими коштами в сумі 400 грн., після чого вийшла з квартири ОСОБА_6 замкнувши вхідні двері своїм ключем.
В подальшому, ОСОБА_5 прибула до банкомату «Приватбанк», що розташований біля магазину «Наш дім» по вул. Піонерська в м. Буринь, де зняла з викраденої картки грошові кошти в сумі 250 грн., а саму картку викинула. Викраденими коштами розпорядилася на власний розсуд, завдавши таким чином ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 650 грн..
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину свою визнала повністю та пояснила, 03 травня 2014 року близько 10 годин, вирішила зайти до квартири ОСОБА_6 , щоб забрати власну куртку, яку 02 травня 2014 року забула в її квартирі. Постукавши в двері переконалась, що ОСОБА_6 немає вдома вирішила піти до своєї квартири, щоб взяти ключі від квартири ОСОБА_6 , які остання залишила їй для нагляду за її квартирою. Повернувшись вона намагалась відімкнути двері, але зрозуміла, що квартира незамкнена та вільно зайшла до квартири і побачивши свою куртку на кухонних дверях, забрала її та відразу вийшла з квартири, але двері залишила незамкненими, так як подумала, що ОСОБА_6 знаходиться неподалік. Однак через 10-15 хвилин вирішила перевірити чи вимкнула світло та замкнути квартиру, якщо ОСОБА_6 не повернулась. В квартирі вона побачила, що світло вимкнене і тут згадала про гроші, які ОСОБА_6 зберігаєі в серванті. Після чого, в неї раптово виник умисел на крадіжку грошей, реалізуючи який вона таємно викрала з мебельної стінки, яка стоїть в залі, кредитну картку «Приватбанк», папірець з кодом до даної картки та гаманець з грошовими коштами в сумі 400 грн., після чого вийшла з квартири ОСОБА_6 замкнувши вхідні двері своїм ключем.
В подальшому, вона прибула до банкомату «Приватбанк», що розташований біля магазину «Наш дім» по вул. Піонерська в м. Буринь, де зняла з викраденої картки грошові кошти в сумі 250 грн., а саму картку викинула. Викраденими коштами розпорядилася на власний розсуд, завдавши таким чином ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 650 грн.. У вчиненому щиро розкаюється, завдану шкоду повністю відшкодувала. Звернулась до суду з заявою про застосування до неї положень ст. 1 п. В Закону України “Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 року № 1185-VП.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що тільки 05.05.2014 року побачила відсутність гаманця з грошима та кредитної картки з кодом до останньої, про що повідомила міліцію. Вже пізніше довідалась, що крадіжку скоїла ОСОБА_5 .. Претензій до обвинуваченої немає так як завдану шкоду ОСОБА_5 їй відшкодувала, цивільний позов вона заявляти не буде. Не заперечує, проти звільнення ОСОБА_5 від покарання по амністії, хоча самого проступку їй не пробачила.
Показання обвинуваченої ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не спростовуються, у зв'язку з чим суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним досліджувати інші докази, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_5 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності її позиції немає, а також їй роз'яснено, що у такому випадку, вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, впевнившись в добровільності та істинності позиції обвинуваченої та інших учасників судового розгляду, суд вважає, що вина ОСОБА_5 в скоєнні злочину за обставин, зазначених в описовій частині вироку, доведена в судовому засіданні і її дії суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, так як вона скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_5 раніше не судима, у скоєному щиро розкаялася, завдану шкоду повністю відшкодувала, має на утриманні одну малолітню дітей, що пом'якшує її покарання. Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
При таких обставинах, враховуючи особу обвинуваченої, тяжкість вчиненого злочину, суд вважає, що ОСОБА_5 потрібно призначити передбачене законом покарання у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання по заяві ОСОБА_5 про звільнення її від призначеного покарання у відповідності до положень Закону України «Про амністію у 2014 році», суд вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
ОСОБА_5 скоїла кримінальне право порушення 03 травня 2014 року та просить застосувати до неї положення ст.1 п. В Закону України « Про амністію у 2014 році» так як має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 07 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Закон України « Про амністію у 2014 році» набрав чинності з дня наступного за днем його опублікування, тобто 19 квітня 2014 року.
Згідно до ст.12 Закону України “Про амністію у 2014 році” та ст.5 Закону України “Про застосування амністії в Україні" дія закону про амністію поширюється тільки на злочини, вчинені до набрання чинності законом про амністію.
З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_5 не підпадає під дію Закону України "Про амністію у 2014 році", оскільки вона вчинила злочин вже після набрання чинності даним законом, а відповідно не може бути звільнена від призначеного покарання.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 474, 475 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити їй покарання у виді 850 (вісімсот п'ятдесяти) гривень штрафу на користь держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: