23 липня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
Лесько А.О., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до публічного акціонерного товариства «Сумиоблагротехсервіс», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет договору застави за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення апеляційного суду Сумської області від 09 січня 2014 року,
У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ «Брокбізнесбанк») звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі кредитного договору № 138-ю від 16 квітня 2008 року та додаткової угоди № 1 до цього договору ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» було надано кредитну лінію загальною сумою 170 тис. грн. під 22% річних терміном користування до 07 квітня 2010 року.
З метою забезпечення виконання умов договору 16 квітня 2008 року між позивачем та фізичними особами ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 були укладені договори поруки. Крім того, у забезпечення виконання умов кредитного договору між ВАТ «Сумиоблагротехсервіс» та ПАТ «Брокбізнесбанк» було укладено договір застави двох кормозбиральних комбайнів «Ягуар-840». Але до вказаної дати відповідач свої зобов'язання не виконав, а тому позивач просив стягнути у солідарному порядку з ПАТ «Сумиоблагротехсервіс», ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору у сумі 110 800 грн. по тілу кредиту та 25 272 грн. 01 коп. - по відсоткам.
У травні 2013 року ПАТ «Брокбізнесбанк», після уточнення розрахунків, змінив і доповнив свої позовні вимоги, зокрема, залучив до справи четвертого відповідача - ОСОБА_6, який придбав один із кормозбиральних комбайнів «Ягуар-840», що був у заставі, зменшив позовні вимоги, просив стягнути з ВАТ «Сумиоблагротехсервіс», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку борг за кредитним договором 107 712 грн. 23 коп., звернути стягнення на кормозбиральний комбайн, який був придбаний ОСОБА_6 по договору купівлі-продажу.
У червні 2013 року позивач доповнив свої позовні вимоги, крім вимог про стягнення з перших трьох відповідачів у солідарному порядку 107 712 грн. 23 коп., та звернення стягнення на предмет заставний кормозбиральний комбайн «Ягуар-840», придбаний ОСОБА_6, він просив звернути стягнення на товари на складі, що є предметом договору застави від 10 квітня 2012 року, а також на інший кормозбиральний комбайн «Ягуар-840» НОМЕР_1, що знаходиться також у заставі.
У процесі розгляду справи, після того, як стало відомо про те, що ОСОБА_6 продав придбаний ним комбайн і новим власником заставного комбайна «Ягуар-840» НОМЕР_1 на даний час є інші особи, позивач просив замінити неналежного відповідача ОСОБА_6 належними відповідачами, а саме: ОСОБА_5 та ТОВ «Агроавтосервіс».
Ухвалою суду від 26 липня 2013 року ці особи були залучені в якості співвідповідачів замість ОСОБА_6, але ухвалою від 08 серпня 2013 року ТОВ «Агроавтосервіс» був виключений у учасників процесу, як помилково залучений.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 18 серпня 2013 року у задоволенні позову ПАТ «Брокбізнесбанк» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 09 січня 2014 року рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором № 138-ю від 16 квітня 2008 року у розмірі 107 712 грн. 23 коп. Вирішено питання судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ «Брокбізнесбанк», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення апеляційного суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.
В іншій частині рішення апеляційного суду не оскаржується.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» у період з 05 вересня 2012 року по 01 січня 2013 року перерахувало банку 60 272 грн. 01 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Крім того, ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» припинило свою діяльність, про що позивачу було надіслано повідомлення з пропозицією заявити кредиторські вимоги, а тому вважав недоведеними вимоги позивача щодо наявності заборгованості перед банком. Позивач не пред'явив вимоги до поручителів протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання, тому порука є припиненою.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову до ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» та ухвалюючи у цій частині нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - боржника за кредитним договором станом на 09 січня 2014 року не має, тому грошове зобов'язання ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» перед ПАТ «Брокбізнесбанк не припинено. У частині відмови у задоволенні позову до поручителів у зв'язку з припиненням поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
З таким висновком апеляційного суду повністю погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду у повній мірі не відповідає.
Судом установлено, що на підставі кредитного договору № 138-ю від 16 квітня 2008 року та додаткової угоди № 1 до цього договору, укладених між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Сумиоблагротехсервіс», останньому було надано кредитну лінію загальною сумою 170 тис. грн. під 22% річних терміном користування до 07 квітня 2010 року (а. с. 7-10 т. 1).
З метою забезпечення виконання умов договору 16 квітня 2008 року між позивачем та фізичними особами ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 були укладені договори поруки (а. с. 24-29 т. 1).
Крім того, у забезпечення виконання умов кредитного договору між ВАТ «Сумиоблагротехсервіс» та ПАТ «Брокбізнесбанк» було укладено договір застави двох кормозбиральних комбайнів «Ягуар-840» (а. с. 31).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 1.1 договору поруки від 05 вересня 2012 року № 138/3, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4, останній поручився за виконання зобов'язань за кредитним договором № 138-ю від 16 квітня 2008 року. Поручитель зобов'язується у строк до 01 січня 2013 року повернути кредиторові частину кредиту у сумі 30 тис. грн., а також сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором у разі невиконання своїх зобов'язань за цим Договором.
Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Суди, не звернувши уваги на вищевказані положення договору поруки, дійшли помилкового висновку, що порука є припиненою, оскільки з серпня 2012 року ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» припинило свою діяльність у зв'язку з його ліквідацією як юридичної особи, тобто на момент підписання ОСОБА_4 договору поруки строк виконання зобов'язання вже настав, і банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.
Проте як вбачається з матеріалів справи у договорі поруки встановлено строк його дії - до 01 січня 2013 року, банк звернувся до суду з вказаним позовом 11 квітня 2013 року, тобто у межах встановлено ч. 4 ст. 559 ЦК України строку.
Таким чином апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України не врахував норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановив обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалене у справі рішення апеляційного суду у частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_4 підлягає скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Сумської області від 09 січня 2014 року у частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_4 скасувати, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко