21 липня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Донецької міської ради, Донецького управління Держземагенства про визнання права власності на земельну ділянку,
ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним вище позовом, у якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,5 га. по АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що внаслідок укладення декількох договорів купівлі-продажу нерухомості, він набув права на земельну ділянку площею 0,5 га. по АДРЕСА_1. Донецька міська рада безпідставно розпорядилася спірною земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Ірен», чим порушила права позивача.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2013 року позов задоволено.
Визнано за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,4770 га. по АДРЕСА_1 згідно плану земельної ділянки, визначеного у 2013 році технічним топографо-геодезичним висновком товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Геопроект1».
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено у справі нове рішення про відмову в позові.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи у справі рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно набув права на отримання у власність спірної земельної ділянки, а відповідачами безпідставно таке право не визнається та порушується.
Ухвалюючи у справі нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_2 набув у власність будівлі та споруди, які відносяться до цілісного майнового комплексу за вказаною вище адресою, а не земельну ділянку на якій вони розташовані. Право власності чи право користування спірною земельною ділянкою позивачем не підтверджено жодними допустимими та належними доказами, крім того, така земельна ділянка використовується декількома юридичними особами. Суд апеляційної інстанції дійшов до висновків, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись ст. 328 ЦПК України, суддя
ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Донецької міської ради, Донецького управління Держземагенства про визнання права власності на земельну ділянку відмовити.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.М. Колодійчук