Ухвала
іменем україни
23 липня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Євграфової Є.П.,
суддів: Журавель В.І., Ситнік О.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за заявою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва про роз'яснення рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Конярство України», філії «Київського племконецентру» Державного підприємства «Конярство України» про стягнення належних сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Києва звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення суду за виконавчим листом № 2-2706/13 у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Конярство України», філії «Київського племконецентру» ДП «Конярство України» про стягнення належних сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ДП «Конярство України», філії «Київського племконецентру» ДП «Конярство України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку, вихідну та матеріальну допомогу в загальному розмірі 25 731 грн 84 коп.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року задоволено заяву державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Києва про роз'яснення рішення суду.
Роз'яснено, що відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Конярство України», філії «Київського племконецентру» ДП «Конярство України» про стягнення належних сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку не підлягає утриманню податок на доходи фізичних осіб з сум, зазначених до стягнення з ДП «Конярство України», а саме із суми 25 731 грн 84 коп.
Роз'яснено, що відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва за виконавчим листом від 27 листопада 2013 року № 2-2706/13 р. було стягнуто з ДП «Конярство України», філії «Київського племконецентру» ДП «Конярство України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 22 329 грн 84 коп., вихідну допомогу в розмірі 1 134 грн та матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 2 268 грн без урахування утримання податку на доходи фізичних осіб.
ДП «Конярство України» необхідно окремо утримати податок на доходи фізичних осіб та сплатити відповідно ставки податку на доходи фізичної особи, яка становить 17 %, що регулюється ст. 167 Податкового Кодексу України.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2014 року ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року скасовано, заяву ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Києва задоволено.
Роз'яснено, що з сум, присуджених до стягнення з ДП «Конярство України» на користь ОСОБА_1 рішенням Деснянського районного суду м. Києва підлягає утриманню податок на доходи з фізичних осіб, утримання якого покладається на роботодавця.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Апеляційний суд, постановляючи ухвалу, посилався на те, що справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника. Отже, сплата даного податку за рахунок роботодавця, як роз'яснив суд першої інстанції, не передбачена нормами чинного законодавства, тобто його висновки про те, що вказана сума не підлягає оподаткуванню та про необхідність ДП «Конярство України» окремо утримати податок на доходи фізичних осіб та сплатити відповідно ставки податку на доходи фізичної особи є безпідставним.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.П. Євграфова
судді: В.І. Журавель
О.М. Ситнік